Закон Паретто, або 20/80

Якось на тренінгу я навела для прикладу закон Паретто. Мої учасники жваво підхопили цю тему і почали обговорювати. Одні хотіли зрозуміти суть і почали робити аналіз своїм вчинкам, інші – відкидали логіку дії цього закону.

Цей закон ще називають 20/80. Більше ста років тому в 1897 році італійський економіст і соціолог Вільфредо Паретто винайшов математичну залежність, яку пізніше стали називати Принципом Паретто, або Законом 20/80. Цей закон для певного кола населення і в наш час представляє надзвичайний інтерес саме тому, що перекреслює все те, що ми звикли називати логічним. Ми звикли думати, що всі фактори мають для нас однакове значення. Що всі клієнти однаково для нас цінні. Що кожний підписаний нами договір, кожна зароблена гривня однаково для нас дорогі. Зазвичай ми думаємо, що всі працівники в нашій фірмі приносять нам однакову користь, а всі наші клієнти надзвичайно нам цінні. Що всі дні тижня однаково проходять. Всі телефонні дзвінки надзвичайно важливі для нас. А друзі всі вірні… Ми звикли думати, що 50% вкладених знань, затрачених фінансових і матеріальних ресурсів принесуть нам 50% результату. Та чи завжди це так?

Що ж винайшов Паретто? Спочатку цей закон відносився тільки до розподілу доходів між людьми, але пізніше його більш узагальнили. Він формулюється, як «20% зусиль дають 80% результату, а інші 80% зусиль — лише 20% результату»... Іншими словами, цей Принцип говорить, що лишень невелика кількість наших зусиль принесуть нам максимальний результат. Закон Паретто грунтується тільки на експериментальних даних, без теоретичних висновків.

Спробую пояснити своїми словами. Суть закону Парето в наступному: якщо ми правильно виберемо мінімум найважливіших дій, ми отримаємо максимум результату або значну частину (80%) від планованого результату.

Говорять, - 10% населення володіють 90% всіх активів і грошей на планеті. Згідно із законом Парето таких людей повинно бути 20%, просто, інші 10 відсотків уміло «шифруються»і не афішують свійстан.

Принцип 20/80 можна застосувати в сфері бізнесу. 20% асортименту продукції чи 20% покупців приносять компанії  80%  прибутку. Візьмемо ресторанний бізнес:20% клієнтів (постійних клієнтів) приносять 80% прибутку;20% страв в меню є фаворитами і дають 80% обороту і т. д.Цей Принцип можна використовувати не тільки в економіці, бізнесі.

Візьмемо наше суспільство. 20% шоферів роблять 80% дорожньо-транспортних пригод. 20% дітей використовують 80% всіх можливостей нашої освіти. 20% прочитаних книг дають нам 80% знань.

Отже, якпрацює закон Парето? Велика частина наших зусиль не дає нам очікуваних результатів. Результат, на який ми розраховуємо, відрізняється від того, що ми очікували. Велика частина наших дій, дій персоналу, являє собою порожню витрату часу. Вони не дають нічого реального для досягнення бажаного результату.

Іншими словами, - 80% того, що ми робимо – це допоміжні справи, які можна опустити, оскільки вони сильно впливають на головні завдання, але часу віднімають набагато більше, ніж важливі завдання. Якщо звести ці допоміжні і мало потрібні процеси до мінімуму,або прибрати з роботи взагалі, залишивши тільки найважливіші справи, то результативність виросте у декілька разів.

Закон Парето часто критикують, оскільки він складно піддається корегуванню і вивести точну математичну формулу за його типом складно. Іноді він  має величезний вплив на багатьох успішних людей, але при цьому залишається одним із найбільших тайн нашого часу. Навіть та невелика частина людей, хто знає про цей закон і володіє ним на практиці, використовують лише мізерну частинку його сили. Як уже було сказано, Паретто вивів цей Принцип опираючись на розподіл багатств серед населення. Для нього головним тут були не цифри, а сам факт дуже незбалансованого розподілу цінностей. Інше, що побачив Паретто, що таке схема незбалансованості повторялася в інших країнах і в інший період часу.

А на мою думку, то не так важливо 20/80, чи 30/70, чи 45/55, чи, можливо, дані співвідношення взагалі в сумі не дадуть нам 100, а важливо виділити головне із тих всіх справ, якими ми займаємося, з того, що нас оточує. Факторів, які мають значення не так вже й багато, але саме вони приводять до важливих результатів. І дуже велика частина наших дій, як колективних, так і індивідуальних є пустою тратою нашого часу. Буває, що те, чим ми займаємося не дає нічого реального для досягнення бажаного результату. І те, що ми бачимо, не завжди відповідає реальності. Можливо, не завжди всі справи потрібно виконувати ідеально. Встаючи зранку, потрібно проаналізувати графік свого робочого дня, тижня і виділити основні, найважливіші задачі. Хоча, чи були б написані шедеври мистецтв великих художників, музикантів, поетів, якими ми насолоджуємося, якби вони не викладалися б на 100 відсотків і думали про розподіл своїх сил?..

Сподіваюся, ви переглянете свій підхід до роботи і знайдете застосування закону Паретто, а також будете звертати увагу на дії, які не дають вам головного результату, і будете уникатиїх.