[2] [3]

Мозковий штурм та фасилітація: подібності та відмінності

Деякі тренери плутаються в тренінгових методах. Тому вирішила дати більше інформації про такі методи, як мозковий штурм та фасилітація.

Мозковий штурм

Визначення: Оперативний метод вирішення проблеми на основі стимулювання творчої активності.

Мета: Допомогти учасникам «вивільнити» свідомість та підсвідомість, стимулювати уяву, щоб отримати незвичні, оригінальні ідеї.

Алгоритм проведення: Формують групу з 4-10 людей.

1 етап. Формулювання проблеми. Учасникам повідомляють про проблему, над якою вони працюватимуть.

2 етап. Генерація ідей. Це власне мозковий штурм, завданням якого є отримання якомога більшої кількості ідей. На цьому етапі вводиться основне правило: заохочують будь-які, навіть безглузді, явно хибні ідеї, критика категорично (!) заборонена.

Ведучий (модератор) керує процедурою, підбадьорює, емоційно надихає учасників.

3 етап. Групування, відбір та оцінка ідей. З отриманих ідей обирають найбільш перспективні та розвивають їх. Критика нарешті дозволена! Але не тотальна: в кожній ідеї потрібно знайти конструктив.

Саме цей етап дозволяє виділити найбільш цінні ідеї та отримати остаточний результат мозкового штурму.

Особливості методу: Основний момент при проведенні «мозкового» штурму – це відокремлення процесу генерації ідей від їхньої критики та оцінювання.

Фасилітація

Визначення: Метод, який використовують на тренінгу для структурованого та інтенсивного збору думок учасників з визначеного локального питання.

Мета: Активізувати мисленеву діяльність учасників тренінгу, залучити їх до обговорення нової теми. Фасилітація дозволяє зібрати увесь спектр думок учасників для того, щоб потім тренер сфокусував увагу групи на тих висловлюваннях, які стануть введенням в нову тему.

Алгоритм проведення: Тренер формулює запитання, над яким учасники мають поміркувати та висловити власну думку. Висловлювання мають бути короткими та змістовними. Бажано, щоб висловився кожен учасник. Після цього тренер підсумовує почуті думки і підбиває підсумки, роблячи акцент на аспектах, важливих для тренера. При цьому тренер за основу бере ключові слова учасників, виокремлюючи з них найважливіші. Якщо у своїх висловлюваннях учасники були переважно одностайними, тоді тренер звертає увагу на загальну ідею. Коли ж думки були розмаїтими, тоді ведучий зауважує це, акцентуючи на тих моментах, з яких не вдалося дійти згоди.

Особливості методу: Думки учасників слід записувати на фліп-чарті. Це сприяє кращому сприйняттю та засвоєнню матеріалу.

Зазвичай фасилітацію застосовують на початку нової теми перед міні-лекцією.

Більше про тренінгові методи та тренінгову діяльність можна прочитати у книжці ОСНОВИ ТРЕНЕРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ: навчально-методичний посібник/ Матійків І.М., Якимів А.І., Черняк Т.Г. / За заг. ред. Якиміва А.І. – Львів: Компанія «Манускрипт», 2012. – 392 с. (http://www.business-territory.com/content/navchalno-metodichnii-posibnik-osnovi-trenerskoi-maisternosti [5]) 

24.07.2014 - Поповнення власної енергії [6]

17.04.2014 - Вправа на подолання стереотипності мислення [7]

08.10.2013 - Тренінг для працівників Служби Зайнятості Волинської області [8]

29.09.2013 - ДЯКУЮ! [9]

27.09.2013 - Правила – «рятівне коло» на тренінгу [10]