Блоги

Черняк Тетяна [1]

Версія для друку [2] Відіслати другу [3] 17.04.2014 08:47  Черняк Тетяна [4]

Вправа на подолання стереотипності мислення

Кілька останніх років основними учасниками моїх тренінгів є особлива категорія безробітних – «особи з довготривалим безробіттям», як називають їх працівники служби зайнятості. Причин, через які ці люди більш ніж на півроку «затримуються» в статусі безробітних, є багато. Водночас підмітила за ними таку особливість – більшості з них притаманне консервативне мислення. Неуміння (а головне – небажання!) вийти за рамки стереотипного бачення, немов якір, намертво «прив’язують» людину до її теперішньої ситуації, перетворюють на заручника власної зашореності.

Для таких учасників у мене є в запасі вправа (якою поділилась моя колега), яку умовно називаю «Це добре…, це погано…». Мета вправи – вийти за межі стереотипного мислення, розвинути вміння бачити різні речі під різним кутом сприйняття. Для виконання вправи учасники (разом з тренером) сідають в одне загальне коло. Починає вправу ведучий тренінгу, потім хід переходить до наступного учасника за годинниковою стрілкою. Завершується вправа, коли всі учасники візьмуть у ній участь. Перед початком тренер дає інструкцію: «Зараз я почну виконувати вправу, і для цього назву якийсь факт. Наприклад, «Падає дощ». Після цього я продовжую речення, промовляючи слова «і це добре», а потім пояснюю (дуже коротко), чому я так вважаю. Речення може бути таким: «Падає дощ, і це добре, тому що виросте хороший врожай». Наступний (за годинниковою стрілкою) учасник повторює пояснення, яким завершилося моє речення, і після цього додає слова «і це погано, тому що…» і коротко пояснює свою думку. Це може звучати так: «Хороший врожай – це погано, тому що ціни на продукцію будуть низькими, і не вдасться багато заробити». Наступний учасник продовжує вправу, приміром так: «Не вдасться багато заробити - і це добре, тому що інші родичі долучатимуться до наповнення бюджету, і це згуртує родину». Вправа триває доти, доки коло не замкнеться.

Після завершення обговорюю з учасниками їхні враження. Складно чи легко було їм виконувати вправу? Чим це можна пояснити? Яку роль відіграють у житті стереотипи? Що може змінитись, коли людина навчиться бачити речі такими, якими вони є ?

Одразу додам, що на початку вправа може «гальмувати» - людям з консервативним мисленням дуже складно відійти від стереотипів. Вони можуть відмовлятись виконувати завдання, казати що безглуздо шукати позитив у поганих подіях, а негатив у хороших ситуаціях. В таких випадках я прошу групу допомогти, висловити власні варіанти завершення речення, а основного учасника обрати із запропонованих ідей найбільш вдалий (на його думку) варіант. Поступово учасники «в’їжджають» у процес, і їм подобається її (вправу) виконувати.


24.07.2014 - Поповнення власної енергії [5]

19.05.2014 - Мозковий штурм та фасилітація: подібності та відмінності [6]

08.10.2013 - Тренінг для працівників Служби Зайнятості Волинської області [7]

29.09.2013 - ДЯКУЮ! [8]

27.09.2013 - Правила – «рятівне коло» на тренінгу [9]