[2] [3]

Країна зайвих людей

Стати рабом в античному Римі можна було і добровільно продавши самого себе. Документи, що дійшли до нас, свідчать про непоодинокість, якщо не масовість таких угод.

Ця обставина довго не давала мені спокою своєю абсурдністю.

Уроки історії пригадую нині, коли аналізую трансформацію (чи перверзію) людей найманої праці в країні, котра обрала незалежність і вільний ринок.

Ні, законодавство про працю не змінилося, воно просто ігнорується при мовчазній згоді самих найманих працівників. Трудові правовідносини підміняються цивільно-правовими, або й просто партизанськими (це коли “зарплата”в конверті і жодних пільг чи гарантій).

Безстроковий трудовий договір – це основа основ для країн, котрі дбають про свій сталий розвиток. Він дає можливість людині спланувати своє життя на довгий період.

Наше суспільство від цього відмовилось якось раптово, чим означило своє сповзання до стану країни третього світу, а людей підштовхнуло до масової міграції, більше подібної на дезертирство.

В цьому дехто вбачає нашу конкурентну перевагу перед іншими. Адже людині на пташиних правах можна менше платити. От тобі й дешева робоча сила. Під цю перевагу залучають інвестора.

Загалом не є великою таємницею, що правила гри формують великі фінансово промислові групи (в народі - олігархи), котрі живуть з експорту. Для них простіше, коли люди залежні від копійчаних заробітків на їхніх підприємствах, без жодних гарантій і претензій.

Але чому ми так швидко здалися без бою?

13.02.2013 - Про жабку в молоці [5]

03.02.2013 - Істина ховається в деталях [6]