Креативне середовище необхідне для ефективної роботи

Наявність людських ресурсів, здатних професійно вирішувати поставле­ні перед ними завдання є основним чинником конкурентоспроможності, економічного зростання та ефективності виробництва. Стрімке розширення інфор­маційно-технологічної сфери економіки, динаміка змін в усіх сферах життєдіяльності суспільства по­требує працівників нового рівня. Ринком праці висуваються високі вимоги до сучасного працівника:

• відповідальність,
• працелюбність,
• високий рівень ін­телекту,
• уміння відшукувати,
• аналізувати і викорис­товувати інформацію,
• здібність до творчої,
• само­стійної роботи,
• підвищення зацікавленості в праці тощо.

Інтелектуалізація економіки збільшує залеж­ність результатів діяльності підприємства від рівня розвитку його працівників. Сьогодні розвиток підприємства та його конкурентна позиція на ринку, в першу чергу, залежить від професіоналізму людей, які на ньому працюють.

Британська B2B-компанія Overbury опублікувала результати дослідження, згідно яким нудність атмосфери в офісі демотивує  працівників та вбиває їх креативність.

Тому роботодавці намагаються створити працівникам креативне середовище. Важливу роль в організації творчої праці відіграє колір інтер’єру. Людина здатна розрізняти 121 кольоровий відтінок. Кольори бувають холодні й теплі, заспокійливі та дратівливі. Треба враховувати й кольорову залежність. Наприклад, гарячі цехи фарбують у холодні тони (блакитний, синій, фіолетовий), що створює ілюзію охолодження. Кнопки фарбують у червоний колір, щоб привернути до них увагу. Сприятливо впливають на людину жовто-зелені відтінки. Вони підвищують гостроту зору, поліпшують дихання, кровообіг і слух. Кольори можуть не тільки зумовити певний настрій, але й впливати на органи чуття.

 Люди, знайомі з енергетикою кольору, можуть використовувати її в багатьох життєвих ситуаціях, зокрема вибираючи кольори одягу й інтер’єру квартири чи офісу. Кольори так впливають на людину:

• білий сприяє відпочинку та розслабленню;
• сірий уважають нейтральним, носієм таємниці;
• чорний має бути ідеально чистим, він схиляє до сну та спокою;
• фіолетовий сприяє довірливості;
• зелений — символ росту, руху, сталості в смаках;
• червоний — колір енергії, сили, наполегливості, влади та любові;
• коричневий — колір стадності й емоційності юрби, водночас схиляє до затишку;
• жовтогарячий потрібний тим, хто важко сприймає нове;
• жовтий колір дратівливий, не даремно його називають кольором зради;
• блакитний — колір прохолоди, він заспокоює нерви, знімає біль;
• синій — діловий колір, зменшує зайву емоційність.

Віддаючи перевагу якомусь кольору, ми створюємо сприятливу для себе атмосферу. За допомогою дослідження кольорових плям можна виявити всю палітру людських емоцій. Творча людина найчастіше мислить кольоровими плямами, складаючи значеннєвий ряд символів, які ведуть до реалізації задуму.

На організм людини та її діяльність великий вплив чинять запахи. Вони можуть регулювати фізичну силу, підвищувати чи знижувати слух і зір, кров’яний і внутрішньочерепний тиск, температуру тіла, а також змінювати ритм дихання та пульс. Позитивно впливають приємні, нерізкі запахи за малою концентрацією їх у повітрі (запахи саду, поля, лісу). Запахи називають повітряними вітамінами, бо вони приємні, цілюще впливають на нервову систему, зумовлюють приємні асоціації тим самим підвищують творчі можливості та поліпшують настрій людини.

Позитивно впливає на натхнення музика. Дослідження показали, що музика В. Моцарта підсилює приплив творчої енергії, а рок-музика й подібні їй — послаблюють. Світломузика впливає на творчі асоціації.

Усі зазначені ефекти окремо й у комплексі впливають на натхнення й інтерес до творення.

Кожен має добре знати закономірності стомлюваності, уміти правильно організовувати свій відпочинок. Але у творчій роботі іноді буває інакше. Якщо виникають ускладнення, доводиться годинами та днями, а то й тижнями та місяцями займатися вирішенням якогось одного питання. Тоді потрібно відходити від теми, переключатися на іншу роботу, просто відпочивати. Часто після перепочинку рішення приходить майже відразу, ніби саме собою.

Отже, стимуляція творчості — це не тільки застосування спеціальних методів активізації розумової діяльності, а й організація умов праці, уважне та турботливе ставлення до працівників.

Наприклад, академік А. Ф. Іоффе висував такі вимоги до організації роботи:

• добір у колектив талановитих людей, які прагнуть знань;
• демократичність, простота й принциповість керівника;
• відверте схвалення успішної праці підлеглих і вміння науково аргументувати, що вони щось зробили неправильно;
• надання більшої самостійності підлеглим;
• оптимальна чисельність колективу (не більше 12, краще 3–6 чоловік);
• здорова конкуренція в колективі;
• підтримка конструктивної критики з боку всіх членів колективу;
• урахування кваліфікації, особливостей інтелектуальних здібностей і особистісної сумісності людей під час формування групи.

Творчий потенціал працівника містить у собі його адаптивні, креативні, інноваційні, евристичні здібності, знання, навички та вміння, що реалізуються у трудовій сфері.

До стимулюючих умов творчості багато вчених відносять створення сприятливого клімату в колективі.

Креативні люди – ті, які не бачать кордонів та умовностей.  Таким повинний бути і їх простір.  Спробуйте запропонувати своїй команді «відкритий простір». Окрім того, тільки у відкритому робочому просторі можлива максимальна взаємодія працівників.

Створення клімату, в якому креативність  є способом життяприносить величезну користь організації:  позитивний психологічний клімат допомагає людям працювати із задоволенням, полегшує процес спілкування між працівниками, а також прискорює і робить більш ефективним процес виходу із кризових ситуацій.

Вплив емоційної атмосфери колективу на особистість може бути двояким: стимулюючим і гальмуючим, тобто може як підвищувати, так і пригнічувати творчу ініціативу, активність і енергію людини.

Психологічний клімат визначає ступінь або готовність особистості реалізувати свій потенціал для досягнення завдань, покладених на відділ. Значною мірою психологічний клімат у колективі формує і визначає керівник. Толерантне й однакове ставлення керівника до кожного працівника, диференціація при розподілі завдань є вагомими позитивними чинниками.

Не слід ототожнювати клімат з культурою. Клімат – це те, як організація «себе почуває» в кожний конкретний проміжок часу. Культура – це те, як прийнято вести справи в організації.

Дослідники відзначають залежність рівня творчої активності від соціально-психологічного клімату в колективі. Якщо існуючі творчі умови не є спокійними, стійкими, а наповнені хвилюючими подіями та емоціями, то для їхньої зміни потрібно докласти значних зусиль:

1.  система управління ідеями не буде ефективною без відповідного клімату;
2.  система управління ідеями може ще більше покращити клімат;
3.  система управління ідеями, впроваджена в організації з поганим кліматом, як правило, робить цей клімат ще гіршим.

Варто звернути увагу на деякі способи, за допомогою яких управління персоналом може стати головним двигуном процесу створення креативного клімату. До них відносяться:

1.  Розробка і впровадження гнучких схем винагород та визнання, що базуються на задоволенні пристрасті окремих людей, а не їхніх потреб.
2.  Спрощення складних процедур і правил для того, щоб дати лідерам і керівникам більше свободи при прийнятті рішень. На практиці це може означати проведення реінжинірингу, який дозволить скоротити зведення правил компанії на 50%.
3.  Запровадження правила, згідно з яким жодна ідея не підлягає реалізації до тих пір, поки не буде запропоновано та оцінено, як мінімум, 20 її альтернатив.
4.  Навчання працівників працювати в умовах високого рівня невизначеності, що дозволить їм «відчути смак» нових викликів і нових завдань.
5.  Створення зон стабільності за умов безперервних змін, своєрідних оазисів, де працівники зможуть відновлювати сили і набувати нових навичок та вмінь. Це сприятиме їхній впевненості у своїх силах і бажанню до змін. Прикладами таких зон стабільності можуть стати навчання і розвиток, а також кар’єрний коучинг. При цьому, ці процеси – додаткова можливість для працівників наповнитися новими ідеями, які сприятимуть змінам організаційного клімату.
6.  Використання бенчмаркінгу для імпорту інших точок зору в організацію і допомага працівникам адаптувати ідеї, запозичені в зовнішньому середовищі, до конкретних умов.
7.  Управління парадоксами, а не намагання все привести до спільного знаменника та зрівняти умови, щоб ставлення до всіх працівників стало однаковим.
8.  Залучення до роботи у відділі управління персоналом людей з досвідом роботи в креативному середовищі.
9.  Менеджер повинен діяти як «креативна інквізиція», звертаючи увагу антикреативних людей на їхню поведінку та її вплив на інших.

Умови, які сприяють реалізації творчого потенціалу працівників:

• Відчуття причетності до справ підприємства (лояльність).
• Реальне виробниче самоуправління життям колективу.
• Осмислення кожним робітником своєї ролі у спільній трудовій творчості.
• Плановий характер креативного розвитку, принцип командності в роботі і в управлінні.
• Традиції розвитку і заохочення творчості в праці продемонстрували свою життєздатність і ефективність, їх потрібно продовжувати і у нових умовах господарювання.

Шляхи розвитку творчого потенціалу працівників бувають дуже різними. Важливо вміти обирати ті з них, які відповідають специфіці кожної конкретної організації, її цілям та завданням, її кадровому складу. Не існує універсальних рецептів розвитку творчості у працівників – це завдання вимагає, в свою чергу, від управлінця творчого підходу та високого професіоналізму.