Залиште рутину
професіоналам…

Календар

Березень 2019

 
 
 
 
1
Грайливий тренінг "Любовні ігри-2"
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
Терапія поведінкових розладів у дітей до 12 років (1-й день)
 
10
Терапія поведінкових розладів у дітей до 12 років (2-й день)
 
11
 
12
 
13
 
14
 
15
 
16
 
17
 
18
 
19
 
20
 
21
 
22
 
23
 
24
 
25
 
26
 
27
 
28
 
29
 
30
 
31
 

Фотогалерея


Перейти до галереї

Опитування

Що мотивує Вас відвідувати тренінгові навчання?
Проголосувати архів опитувань

Підписка на розсилку

Особливості розвитку та переваги соціального підприємництва

Статті

Особливості розвитку та переваги соціального підприємництва

01.12.2018 Горбенко Альона Версія для друку Відіслати другу

 

Місія соціального підприємництва набуває особливої цінності в період економічної кризи, оскільки, по-перше, в цей час загострюються соціальні проблеми і їх вирішення стає життєво важливим для існування суспільства. По-друге, соціальне підприємництво сприяє створенню сприятливого бізнес-середовища, підтриманню активної громадської позиції, інновацій, суспільної солідарності, що  створює передумови для більш м'якого і своєчасного виходу з кризи.

 

Сутність інноваційного соціально-технологічного підходу полягає в проектуванні й освоєнні ефективних технологій цілісного розвитку спільноти, пошуку відповіді на питання, як управляти, якими засобами і методами досягати поставлених цілей. Ключовими моментами в соціальному підприємництві є досягнення суспільного добробуту і створення для цього сприятливих можливостей. Соціальне підприємництво сигналізує про необхідність стимулювання соціальних змін, а сам результат та його тривала дія приводять до позитивних змін у житті суспільства, тим самим вирізняючи цю сферу діяльності. Соціальний підприємець не прагне досягти істотного фінансового прибутку для своїх інвесторів або для себе, він прагне цінностей у вигляді великомасштабних позитивних трансформацій.

 

На нашу думку, соціальне підприємництво – це заснована на самоокупній основі господарська діяльність з виробництва соціально значущого продукту або послуги із застосуванням інноваційних рішень, які перетворюють на користь суспільства саму послугу або механізми її економічної реалізації. Кінцева мета такої діяльності – не отримання прибутку, а виробництво продукту або послуги, призначеної для вирішення суспільної проблеми. Соціальне підприємництво має такі компоненти:

 

1. Соціальна проблема, яка впродовж тривалого часу існує в суспільстві через обмежений доступ певної цільової групи до фінансових та інших ресурсів для її вирішення.

 

2. Розробка та впровадження механізму інноваційного вирішення проблеми, яка порушує стабільний, але несправедливий баланс.

 

3. Створення нового, стійкого балансу, що вивільняє ресурси для згаданої цільової групи і передбачає краще майбутнє не тільки для цих людей, а й для суспільства загалом.

 

Таким чином, соціальне підприємництво − це діяльність, яка має такі орієнтири: соціальний, ринковий та інноваційний.

 

Соціальні підприємства, які створюють робочі місця для соціально незахищених людей, дають їм можливість набути трудових навичок і знань у сфері управління, кар'єрного зростання, і права власності експерти називають «ствердними». Більшість соціальних підприємств України забезпечують робочими місцями представників цільових груп, з якими вони пов'язані своєю основною діяльністю. Їхня головна мета діяльності, як і будь-яких інших бізнес-структур, досягти позитивних фінансових і соціальних результатів за рахунок інвестицій.

 

В останні роки в Україні соціальне підприємництво набуває все більшої популярності серед громад, як ефективний механізм вирішення локальних соціальних та економічних проблем територіальних громад. Ключем до успіху концепції соціального підприємництва в Україні є вироблення національної стратегії розвитку соціального підприємництва, яка дозволила б скоординувати зусилля всіх зацікавлених сторін - підприємців, громадських організацій, донорських структур і держави.

 

Також, треба чітко зазначити, що прибутки соціального підприємства спрямовуються головним чином на розвиток бізнесу, громадські справи чи на вирішення гострих суспільних проблем. Таке підприємство діє за всіма законами бізнесу і приносить прибуток, тому не вважається благодійною організацією. Воно поширюється на такі галузі, як освіта, охорона навколишнього середовища, боротьба з бідністю, захист прав людини тощо.

 

                           

 

Позитивними ефектами від діяльності соціальних підприємств є:

 

  • Допомога у подоланні соціальної ізольованості - зокрема, працевлаштування людей з обмеженими фізичними та психічними можливостями, безробітних,представників груп ризику.
  • Знаходження нових шляхів для реформування державних соціальних послуг.
  • Залучення громадян до участі у соціальних ініціативах на волонтерських засадах, об’єднання громад навколо соціальних проблем.
  • Поява нових видів соціальних послуг, які залишаються поза увагою звичайного бізнесу у зв’язку з малоприбутковістю, непопулярністю, відсутністю належної професійної підготовки.
  • Більш ефективне використання наявних ресурсів регіону у вирішенні соціальних проблем.
  • Зниження навантаження на місцеві бюджети у вирішенні соціальних проблем (актуально в умовах хронічного дефіциту бюджетних коштів).

 

Законодавча база, яка має відношення до соціального підприємництва: Цивільний кодекс; Господарський кодекс; Податковий кодекс; Закон України «Про громадські об’єднання»; Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»; Закон України «Про господарські товариства»; Закон України «Про благодійництво та благодійні організації»; Закон України «Про споживчу кооперацію»; Закон України «Про волонтерську діяльність»; Проект Закону «Про соціальні підприємства». 

 

Таким чином, можна зробити основні висновки:

 

По-перше, соціальне підприємництво в Україні стає модним трендом, оскільки обговорюється на різноманітних подіях і привертає увагу багатьох представників громадських організацій, ініціативних груп чи просто активних людей. Використання підприємницьких підходів до вирішення соціальних проблем дозволяє менше дивитися на державний бюджет, якого катастрофічно не вистачає на все, і забезпечує більш-менш сталий розвиток для вразливих груп суспільства, що підносить соціальне підприємництво на новий рівень розвитку в Україні.

 

По-друге, законодавча невизначеність регулювання соціального підприємництва дозволяє вибрати для соціального підприємства найбільш оптимальну організаційно-правову форму, як з точки зору бізнес-моделі, так і з точки зору особливостей оподаткування. А це означає, що зародок соціального підприємства може еволюціонувати від комерційного проекту громадської організації до публічного акціонерного товариства. Варто наголосити, що не важливо, чи є така форма, як соціальне підприємство, а важливо з якою метою створюється бізнес.

 

По-третє, наявність ресурсів, які не задіяні традиційним бізнесом, серед них найбільший, звичайно, людський ресурс, до якого можна віднести такі категорії: люди з обмеженими можливостями; біженці (внутрішньо-переміщені особи); національні меншини; люди похилого віку; молодь; люди із залежностями; люди, що вийшли з місць позбавлення волі; ВІЛ-позитивні люди; багатодітні мами. Часто, такі люди мають прекрасні вміння і навички (таланти), однак їх «особливості» відлякують традиційних підприємців брати їх на роботу через силу-силенну міфів і стереотипів. Крім людського ресурсів, можна використовувати споруди, які фактично не використовуються, бо в жахливому стані і які знаходяться у власності громади. Їх можна ефективно трансформувати в офісні центри із працевлаштуванням представників вразливих груп населення і прибутками, що спрямовуються на вирішення місцевих проблем.

 

По-четверте, великий бізнес завжди зацікавлений в аутсорсингу танамагається не утримувати на своєму балансі низку допоміжних служб і підрозділів, бо це вимагає постійних витрат, тому все частіше можна спостерігати тенденцію замовлення таких послуг, як прибирання, транспортування, кур‘єрська доставка, обслуговування оргтехніки і мереж, реклама і зв‘язки з громадськістю, організація подій, освітні послуги, бухгалтерський облік, виробництво різних деталей тощо. Це дає змогу розвиватися малому бізнесу. Іншою складовою великого бізнесу є соціальна відповідальність, яка полягає у допомозі місцевій громаді вирішувати нагальні проблеми. Все частіше компанії шукають можливостей замінити гранти на стартапи, оскільки, у цьому випадку, забезпечують собі аутсорсинг і паралельно вирішують соціальну проблему, яка, у свою чергу, не вимагатиме наступних грантів, великий бізнес укладе угоду на придбання послуг соціального підприємства. Кількість прикладів такої співпраці в Україні збільшується.

 

По-п’яте: споживацька культура українців змінюється у кращий бік, зараз при купівлі товарів/послуг переглядається і країна-виробник, і термін придатності, і інгредієнти, а також наявність соціальної складової. Відчуття причетності до корисної справи, та ще й у досить простий спосіб (купування необхідного товару чи послуги), стає вагомим аргументом на користь соціальних підприємств, а тим більше на фоні підтримки національного товаровиробника. Оскільки малого бізнесу в Україні відносно мало, то соціальні підприємці можуть легко знаходити своїх покупців, формувати більш свідому культуру  споживання, а відтак спільно вирішувати нагальні соціальні проблеми у громадах.

 

Головне, що соціальне підприємництво сьогодні підтримується міжнародними фондами і організаціями, що дозволяє його створювати і розвивати, також існує багато пропозицій, які дотичні до соціального підприємництва, наприклад: підтримка внутрішньо-переміщених осіб від Програми Розвитку ООН, метою програми є створення робочих місць для внутрішньо переміщених осіб в Україні, а також для місцевого населення Донецької та Луганської областей; допомога вимушеним переселенцям і громадам, які зазнали наслідків конфлікту від Міжнародної організації з міграції, однією із складових програми є проведення тренінгів і надання грантів вимушеним переселенцям на підтримку їхніх зусиль щодо свого матеріального забезпечення через організацію малих підприємств, самозайнятість та професійне навчання. Майже усі програми донорів, спрямовані на розвиток сільської місцевості та містять елементи соціального підприємництва.

 

Отже, якщо ми хочемо впроваджувати власні проекти соціального підприємництва, змінювати оточення на краще, треба негайно діяти в цьому напрямку, для цього є всі необхідні можливості!