Перспективи сталого місцевого розвитку

В цій статті мова піде про перспективи та переваги сталого місцевого розвитку орієнтованого на громаду. Мотивацією для написання статті саме на цю тему стали чисельні звернення учасників семінарів-тренінгів з розвитку підприємництва у т.ч. й соціального. Так як автор статті працює над науковим дослідженням з соціального партнерства та опікується питаннями розвитку громад на місцевому рівні було вирішено поділитися отриманими результатами.

Метою статті є не тільки розкриття поняття сталого розвитку, а й визначити можливості його потенційного використання, в першу чергу на рівні місцевих громад. Всі ми розуміємо, що велике починається з малого.

Давайте подивимось, які саме зараз процеси відбуваються у нашому суспільстві на різних рівнях, чому саме зараз постає актуальність використання технології сталого розвитку.

Якщо ретельно переглянути результати різних досліджень, спрямованих на відповідь, яку ми з вами шукаємо, то ми побачимо, що світова спільнота переживає складні часи, а саме: зростання населення планети, як наслідок загострення екологічних проблем, нестача кількості продуктів харчування, різних видів продукції для задоволення всіх нагальних потреб. Також зразу постає питання, хто саме повинен, в першу чергу, опікуватись вирішенням цих складних питань: Міжнародні організації чи Державні органи країн. А може, все ж таки, в першу чергу, сама громада? А можливо, комплексний підхід є найбільш оптимальним, коли всі зацікавлені сторони цього процесу працюють разом, допомагаючи один одному. 

Саме так у 1992 році у Ріо-де-Жанейро на Конференції Організації Об’єднаних Націй (ООН) була прийнята концепція сталого розвитку та її визначення. Сталий розвиток  – це такий розвиток, який задовольняє потреби теперішнього часу, проте не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.

З огляду на це, ми можемо зробити перший висновок, що сталий розвиток, в певному сенсі, поєднує економічні, соціальні та екологічні інтереси формуючи їх в конкретні цілі.

У 2012 році на конференції Ріо+20 «Майбутнє, якого ми прагнемо» на найвищому політичному рівні були сформульовані загальні цілі сталого розвитку на найближче майбутнє, а саме: сприяння сталому, всеосяжному і справедливому економічному зростанню, створення додаткових можливостей для всіх, скорочення майнової нерівності, підвищення базового рівня життя, сприяння справедливому соціальному розвитку та соціальній інтеграції, сприяння комплексному і раціональному використанню природних ресурсів та екосистем, які підтримують соціальний та людський розвиток.

В Україні діє програма розвитку Організації Об’єднаних Націй, яка спрямована на максимально ефективну реалізацію концепції сталого розвитку та підтримки її довгострокових цілей. Саме ця програма на сьогодні вже надала понад 2,3 млн. українців можливість отримувати користь від впровадження майже 2300 сталих ініціатив громад загальною вартістю 362 млн. гривень. Таким чином покращилась якість надання медичних послуг у пунктах первинної медичної допомоги та сімейної медицини у найвіддалених селах України, управління водопостачанням у проблемних селах півдня та центру країни. У багатьох селах підвищилась ефективність використання енергії завдяки ремонту, утепленню приміщень і впровадженню новітніх альтернативних джерел енергопостачання. Але основним довготривалим результатом діяльності проекту були все ж таки, з точки зору автора, статті створення ефективного соціального партнерства між громадою, владою та приватним сектором, що призвело до розширення  можливостей місцевих громад.

Не дивлячись на таку кількість результативних заходів та позитивних досягнень за показниками сталого розвитку, Україна значно відстає від європейських країн. Спостерігається значна територіальна диференціація сталого розвитку регіонів в межах країни. Формування належного життєзабезпечення людини на території українських міст потребує створення відповідних умов (для проживання та відпочинку, гарантування безпечного перебування людини на території міст, створення «зелених зон» тощо). Проте, у сфері забезпечення сталого розвитку міст існує багато труднощів, пов’язаних з нагромадженням хронічних соціальних, економічних та екологічних проблем, які суттєво впливають на якість та безпеку життя людей у містах України.

Так на сьогодні в нашій країні залишається гостра потреба у необхідності покращення економічного стану громад через проектний підхід, потреби акумулювання та поширення кращих практик зі сталого місцевого розвитку, реформи місцевого самоврядування і активізацію їх учасників в цих практиках. А головне – створення цих можливостей розвитку  для місцевих громад.

Виходячи з цього, ми можемо зробити головний та важливий висновок нашої статті, що в таких умовах сьогодення для забезпечення виконання обговорених нами цілей вкрай необхідна активна підтримка та участь кожного з нас. А саме, залучення та успішне використання матеріальних активів, фінансових ресурсів, інформаційних засобів, інститутів, людського та соціального капіталу, природних факторів.

Сучасна практика проектного підходу орієнтована на реалізацію соціальних проектів для вирівнювання регіонального розвитку, а також галузевих проектів шляхом інтеграції ресурсів громади та міжнародних проектів технічної допомоги.

З 2012 року у нас діє електронна платформа спільноти практиків з місцевого самоврядування  “Інновації місцевого самоврядування”. Також створена та успішно розвивається система електронного навчання та лабораторія ідей “Ідея Лаб”, що сприяє пошуку партнерів та практиків-консультантів для реалізації успішних проектів в одних регіонах у інших. На даний час спільнота налічує близько 20 тисяч учасників.

Завершуючи статтю,  хочу звернути вашу увагу на можливість використання інформаційного ресурсу – «Центр управління знаннями «Ресурсний центр зі сталого місцевого розвитку» створено при Всеукраїнській асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» (далі УАРОР) за підтримки спільного Проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду – ІІ» (МРГ-II). Ця ініціатива спрямована на сприяння та удосконалення процесу місцевого врядування на основі співучасті та сталого розвитку.