Останнім часом тема успіху стала дуже поширеною, навіть популярною. Зазвичай ті, хто про успіх пишуть та говорять, розуміють під цим поняттям певні зовнішні прояви – безліч грошей, ультрамодний одяг, дорогі аксесуари, зверхнє поводження з іншими тощо. При цьому в першу чергу розуміють таке: успішний – значить багатий. Навіть гасло придумали «Якщо ти такий розумний, то чому ти такий бідний?».
Але замисліться над таким: критерії успішності, що їх декларують та насаджують, хто їх визначає, і чи відповідають вони вашим особистим критеріям успішності? Нам пропонують порівнювати себе з іншими, включитись у перегони за кращим та дорожчим. У перегони, в яких не існує ані фінішу, ані переможців. Бо завжди буде хтось, у кого буде краще авто, крутіший телефон, дорожчий годинник…
А ще нам кажуть - для досягнення успіху усі засоби добрі. Прямуй до успіху, і нічим не переймайся. Потрібно обманути, щоб видурити гроші – обманюй! Самі винні, що нам гроші віддали. Потрібно підкупити чиновника, дати хабар, щоб провернути оборудку – без проблем! Усі так живуть. Хто не користається моментом – наївний дурень.
Таку пропаганду успішності можна зустріти скрізь. Отже, це комусь потрібно. Кому? Ну звісно, тому хто заробляє на одвічних людських пороках – марнославстві, жадібності, лінощі, заздрості… Хто каже, що хоче, щоб ми були успішними (ви замислювались – навіщо це їм?). І тоді знову і знову розігрується казка про Буратіно у країні дурнів в житті окремо взятої людини…
Як і у казці, після бурхливих подій настає прозріння. Що матеріальне у житті – це другорядні речі. Первинними є духовність, моральність, загальнолюдські цінності. От і проходять такі уроки ті, хто надто вже захопився матеріальним. Хочу уточнити – я не проти грошей, добробуту та інших матеріальних радостей. Я за! До того ж, переконана, що кожна людина повинна жити у гідних умовах. Мати комфортне житло, добротний одяг, здорове та якісне харчування, милуватися гарними краєвидами…
Просто щоб мати це все, слід працювати. І працювати багато. Працювати фізично, розумово, духовно.
Світ, у якому ми живемо, створений дуже мудро. У ньому діють свої закони, незалежно від того, віримо у них, чи ні. Вони називаються заповіді Божі. А узагальнені в одному народному правилі: «що посієш – те й пожнеш». Посіяв добро – відчуваєш турботу та любов інших. Вчинив підло – маєш хворобу, або якусь іншу прикрість.
Особисто я волію бути щасливою, а не успішною. Щаслива людина завжди успішна в тому сенсі, як сама це розуміє Така людина звіряє свої вчинки зі своїми внутрішніми відчуттями, дослухається до сумління (а отже до Божественного всередині себе), намагається діяти без шкоди для інших. Тобто живе за законами Всесвіту. У відповідь Всесвіт піклується про людину та підтримує її.
Я живу у злагоді з собою та світом. Займаюсь улюбленою справою, від якої отримую моральне задоволення та матеріальну винагороду. Я свій вибір зробила.
А що обираєте ви?
24.07.2014 - Поповнення власної енергії [5]
19.05.2014 - Мозковий штурм та фасилітація: подібності та відмінності [6]
17.04.2014 - Вправа на подолання стереотипності мислення [7]
08.10.2013 - Тренінг для працівників Служби Зайнятості Волинської області [8]
29.09.2013 - ДЯКУЮ! [9]
27.09.2013 - Правила – «рятівне коло» на тренінгу [10]