Сфера малого та середнього бізнесу в Україні та сучасна державна політика
Статті
Сфера малого та середнього бізнесу в Україні та сучасна державна політика
11.03.2015
В процесі перетворень в Україні, починаючи з 1990 року, важливу роль відігравав малий та середній бізнес. Внесок малих та середніх підприємств в українську економіку є значним, з точки зору створення доданої вартості та зайнятості.
Проте протягом десятиліть сектор МСП отримував недостатньо уваги з боку українських державних органів. Результати моніторингу державної регуляторної політики у сфері малого та середнього бізнесу, процедура та терміни прийняття Податкового кодексу, запровадження податкових реформ є доказом цієї уваги. Економічні та правові умови діяльності малого і середнього бізнесу значно нижче середнього міжнародного рівня, а послідовна державна політика розвитку МСП відсутня. Пряме порівняння з відповідними секторами економіки в інших європейських країнах свідчить про те, що малі та середні підприємства України є менш інноваційними, ніж наші європейські колеги. Запровадження стимулів для мікропідприємств, податкових пільг для фізичних осіб-підприємців та мікропідприємств – саме цим обмежувалась державна політика у сфері МСП. Така політика не бере до уваги потреби, проблеми та перешкоди при орієнтації на зростання, не враховує неоднорідність, низьку продуктивність сектору МСП.
В Україні досі немає одностайного розуміння того, що таке малі та середні підприємства, самозайнятість. Існують визначення, які базуються на чисельності працівників та сумі обороту і немає загального розуміння того, яке реальне явище стоїть за цими штучними критеріями. А тому об’єднання таких різних економічних представників в одну категорію не відображає реальної ситуації. Наприклад покладання навантаження, стосовно наповнення пенсійного фонду України на «бізнес прожитку», тобто само зайнятих підприємців та мікропідприємства, де дуже низький рівень підприємницької мотивації – це є явищем псевдо реформ системи пенсійного страхування та явищем негативного ставлення людей пенсійного віку до представників МСП. Єдиною причиною існування «бізнесу прожитку» є відсутність будь-якого іншого джерела доходу.
Сьогодні, аналізуючи різні результати досліджень, малі та середні підприємства в Україні можна розділити на п’ять різних груп.
Підприємства цих груп відповідають критеріям малого і середнього бізнесу, але насправді дуже відрізняються одне від одної:
«БІЗНЕС ДЛЯ ПРОЖИТКУ» - це фізична особа підприємець, мікропідприємства;
«ФРІЛАНСЕРИ» - це фізична особа підприємець;
«БУКСУЮЧІ КОМПАНІЇ» - це мале підприємство, середнє підприємство;
«ІНОВАЦІЙНІ ЗРОСТАЮЧІ КОМПАНІЇ» - це мікропідприємство, мале підприємство, середнє підприємство;
«ПСЕВДОСАМОЗАЙНЯТІ» - це фізична особа підприємець.
При озвученні цих груп використані визначення МСП з національної статистики. Коротко про групи:
«БІЗНЕС ДЛЯ ПРОЖИТКУ» - це само зайняті підприємці та мікропідприємства їх мета є генерування доходу, достатнього лише для особистого проживання власників бізнесу.
«ФРІЛАНСЕРИ» - це категорія само зайнятих людей, діяльність яких має характер не масштабовану бізнес – модель.
«БУКСУЮЧІ КОМПАНІЇ» - це група підприємств, які мають масштабовану бізнес-модель, але не зростають.
«ІНОВАЦІЙНІ ЗРОСТАЮЧІ КОМПАНІЇ» - це підприємства, які мають масштабовану бізнес - модель щоб зростати та масштабувати бізнес.
«ПСЕВДОСАМОЗАЙНЯТІ» - це люди, які мають статус «самозайнятих», але, насправді, аж ніяк не виступають в якості підприємця. Їх можна навіть розділити на три групи: а) фізичні особи-підприємці, які працюють як співробітники і не змогли перетворити свої послуги в належний бізнес; б) фізичні особи підприємці співробітники, які і не мають наміру створити свій бізнес, реєструються з метою ухилення від податків, в) група, яка охоплює людей, які займаються податковими шахрайствами і відмиванням грошей.
Люди з групи в) перебувають у найгіршому становищі. Вони дозволяють використовувати свої імена та підприємницький правовий статус, несуть ризики юридичного переслідування, в той час як керівники таких схем отримують більшу частину чорних грошей.
В числовому виразі ситуація така: 77% з 1,7 млн. економічних агентів сектора МСП становлять приватні підприємці. За оцінками експертів біля 50% належать до псевдосамозайнятих, що становить 38% від загальної кількості МСП. Інша половина складається, в основному, з фрілансерів та бізнесу для прожитку. Причому до бізнесу для прожитку можна віднести 18%, всіх агентів сектора МСП – мікропідприємств. Це означає, що тільки 5% , всіх малих і середніх підприємств становлять власне підприємства.
А тому, можна сказати, в секторі МСП в Україні переважає дрібна розрізнена господарська діяльність, яка в багатьох випадках не є підприємницькою.
Однак зворотною стороною нерозвиненості сектора МСП є наявність потенціалу для його зростання, створення робочих місць та інновацій, у випадку вибору правильної державної політики.
Тому в рекомендаціях визначення довгострокових і стратегічних цілях державної політики має визначатися кожен, ось чому створюється національна платформа МСБ як консолідований голос українського бізнесу.
Методологія та практикум
.jpg)
