[3] [4]

А раптом війна! Чи робота…

Миколо, а що ж ти це — нічого не робиш,

по господарству не  допоможеш, на роботу не ходиш?

— А раптом війна!.. — а я зморений…

Анекдот

Жорстоко і несправедливо спрощувати переживання людини в період нестабільності і невизначеності. Але останнім часом часто зустрічаю на тренінгах для безробітних, які «безробіття» сприймають буквально. На запитання: «Чим займаєтеся, крім пошуку роботи?» у відповідь чую ніби уривки телеграми: «Став. Помився. Поїв. Подивився телевізор. Прийшов в центр зайнятості…».

Такі учасники вражають інших членів тренінгової групи своєю безтурботністю та безпечністю, і я згадую свій досвід кадровика.

Пригадую, як під час першої хвилі економічної кризи підприємства істерично викидали на ринок праці як молодих спеціалістів, так і досвідчених працівників. Знайти роботу було дійсно складно, навіть досвідченим працівникам, тому багато хто залишився без роботи на тривалий період. Один з таких досвідчених менеджерів, з достатнім життєвим та професійним досвідом, потрапив до мене на співбесіду. Поцікавившись, чим він займався майже рік, доки не працював, я отримала у відповідь вражаючу реакцію – в один момент чоловік пережив спектр різних емоцій від жалю до гніву, він декілька раз змінився на обличчі, і, на кінець, обхопив голову руками. Я була вражена…

Пізніше чоловік зізнався, що переживає мало не відчай. Через втрачений шанс чи час. Виявилося, що незадовго до нашої зустрічі він втратив пропозицію, на яку чекав «мало не все життя». Але перевагу надали іншому кандидату… Чекаючи вигідної пропозиції та опираючись на свої переваги як спеціаліста, мій співрозмовник настільки втягнувся в «буденні справи», що випав з реальності, втратив відчуття часу, а з ним і впевненість в собі. А «опам’ятався» аж через рік. Так, презентуючи на співбесіді власні компетенції, він з жалем  констатував, що багато втратив, не зумівши вчасно зупинитися у періоді «нічого-не-роблення». Адже, за рік можна отримати нові знання, нові навики, ретельніше попрацювати над своїм професійним та особистісним «Я», що дає додаткові переваги на ринку праці.  

Як психолог, я розумію, що у кожної особистості своя динаміка розвитку, свій життєвий шлях. Так само, як розумію те, що здорове тіло і не завантажена проблемами голова – потужний ресурс для того, щоб бути ефективним в житті, але першим правилом ефективності є ДІЯ.

На останньому моєму тренінгу учасники записали в зошитах великими буквами: «Війни не буде. І якщо нічого не робити, то роботи теж».

25.06.2019 - Досвід кандидата у рекрутинговій стратегії компанії. [6]

28.02.2018 - Навчання сорокарічних. Коли починати хвилюватися за свою кар’єру? [7]

30.10.2015 - Тест для определение ведущей репрезентативной системы [8]

30.09.2015 - Проективний тест "Хазяїн своєї долі". [9]

31.08.2015 - Як бійцю допомогти товаришу подолати важкі симптоми постстресового стану [10]

30.06.2015 - Проективна методика виявлення ставлення до праці [11]