16 правил тибетських монахів

Монахи Тибету, що є зразком рівноваги і умиротворення, стверджують: щоб гармонізувати своє життя, необхідно внести в нього любов, концентрацію та осмислення. Для цього не обов’язково йти в монастир чи жити в ашрані, - достатньо просто захотіти слідувати нехитрим правилам, якими керуються самі жителі тібетських монастирів. Це 16 правил, які базуються на 4 принципах – СЛУЖІННЯ, СЛУХАННЯ, СПОСТЕРЕЖЕННЯ та СПІЛКУВАННЯ.

СЛУЖІННЯ

СЛУЖІННЯ БОГУ

Їх спосіб життя і покликання визначають цей принцип як головний. Зміст їхнього життя – поширювати Любов на землі. Творячи Любов, вони служать Богу. Кожен з нас може знайти свій спосіб служити Богу, даруючи любов та створивши навколо себе безпечний та підтримуючий простір

СЛУЖІННЯ ЛЮДЯМ

Монахи допомагають тим, хто до них звертається - годують, лікують, допомагають по господарству. Допомагаючи людям, ми отримуємо від них вдячність і допомогу у відповідь. Бог допомагає нам нашими ж руками.

СЛУЖІННЯ ЗЕМЛІ

Прибирання сміття, догляд за храмом і його територією, «груба» фізична праця теж присвячуються Богу, а значить робиться з любов’ю і якнайякісніше. Це не лише корисно для здоров’я і дозволяє забезпечити своє існування, а й впорядковує  життєвий простір інших людей.

СЛУЖІННЯ СОБІ

Служіння собі означає вдосконалення власного тіла – гігієна, фізичні вправи, загартовування, бойові мистецтва; та творчий саморозвиток – складення піскових і керамічних мозаїк, малювання, гра на музичних інструментах, спів. Те, що вони живуть в монастирі, не означає, що вони замкнуті і нецікаві. Виділити час для улюбленої справи – прояв поваги до власних потреб і турботи про себе. Виділити час для самовдосконалення – вияв поваги до свого призначення на землі, суть якого – трансформація.

СПІЛКУВАННЯ

СПІЛКУВАННЯ З БОГОМ

Прославляючи Бога, дякуючи Богу, просячи за себе, близьких, друзів, весь світ, читаючи священні тексти, вони очищують себе і світ, підтримують зв’язок з Богом, а з ним і надію, віру та любов в собі.

СПІЛКУВАННЯ З ЛЮДЬМИ

Пізнаючи людей, краще пізнаєш Бога. Монахи, спілкуючись, не сперечаються, обмежують непотрібні теми і влаштовують групові діалоги, які можуть відбуватися в абсолютній тиші – як групова медитація і обмін енергіями. Бути разом, мовчати і при цьому відчувати єдність та розуміння – вершина спілкування, яке можливе лише при глибокій повазі та безумовній  любові.

СПІЛКУВАННЯ З ЗЕМЛЕЮ

Тісне спілкування з живою і неживою природою (рослини, тварини, каміння, земля, вода та вогонь) допомагає віднайти душевну рівновагу та глибше пізнати себе. З нею ми абсолютно чесні, нічого не вимагаємо і нічого не очікуємо. Ми Залишаємося наодинці з собою. І, якщо пощастить, часом зустрічаємося з Собою.

СПІЛКУВАННЯ З СОБОЮ

Ставлячи собі конкретні запитання, ми вчимося себе розуміти, усвідомлювати свої мотиви, розуміти свої комплекси та приймати свої страхи. Почути і зрозуміти свої істинні потреби – одна з основних складових власного благополуччя.

СЛУХАННЯ

ЧУТИ БОГА

Прислухаючись до свого серця, помічаючи знаки Всесвіту, ми отримуємо нові усвідомлення, ідеї та  відповіді на свої запитання. В спілкуванні має бути зворотній зв’язок. Інколи нам здається, що наші прохання не почуті, бо не виконані. Скільки всього ми робимо, щоб Бог почув нас, а що ми робимо, щоб почути його?

ЧУТИ ЛЮДЕЙ

Монахи багато спілкуються, але більше слухають, ніж говорять. Буває, що допомога полягає в тому, щоб елементарно дати виговоритися людині, вислухавши, не перебиваючи, прийнявши його проблему.

ЧУТИ ЗЕМЛЮ

Велика кількість стихійних лих, аномалій та катаклізмів є відповіддю Землі на діяльність і мислення людей. Багато хто це розуміє, але мало хто робить висновки.

ЧУТИ СЕБЕ

Людина може одне говорити, а відчувати зовсім інше. Власні відчуття та інтуїція сигналізують про вірні чи невірні рішення. Людина, що відчуває себе, не залежить від прогнозів та порад інших. Вона ЗНАЄ, як має бути.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

СПОСТЕРІГАТИ БОГА

Бог проявляється у всьому – сніжинці, листочку, камінчику, в кожній людині. Навчившись спостерігати Бога у всьому розмаїтті його проявів, приходить розуміння, наскільки різноманітний цей світ. Приймаючи Бога у природі, людях, собі, починаєш поважати природу, людей, себе.

СПОСТЕРІГАТИ ЛЮДЕЙ

Є різниця між тим, щоб слухати і спостерігати людей, адже сказане і зроблене – не одне і теж. Спостереження за людьми допомагає краще їх зрозуміти. І, звичайно, зробити висновки.

СПОСТЕРІГАТИ ЗЕМЛЮ

Яке захоплення виникає в дитини, яка вперше взяла в руки калейдоскоп! Як неймовірно формуються яскраві картини! Медитація на природі може принести схожі відчуття – захоплення та відчуття причетності до неймовірного.

СПОСТЕРІГАТИ СЕБЕ

Коли ми скаржимося на людей, що їхні слова суперечать вчинкам, що вони поступають з нами некоректно, означає, що ми недостатньо спостерігаємо за собою. Варто прослідкувати, «звідки ростуть ноги» в цих ситуацій - які наші думки, вчинки їх притягують.

Достатньо зосереджуватися хоча би на одному з цих правил і через деякий час ви побачите, як в вашому житті з’являються нові барви, нові стосунки, нові відчуття. Ви відчуватимете більш врівноваженим, впевненим та задоволеним.