Аналіз поведінки безробітного

Криза особистості очима не психолога не має різноманітності форм, вона для звичайного спостерігача проявляється однаково. Проте криза особистості під час безробіття має певні свої аспекти. З позиції тренерської роботи ми бачимо, що вона має мотиваційну, вольову, рефлексивну, комунікативну складову та залежить від сформованих якостей особистості та середовища, в якому така особистість знаходиться.

Задача психолога, який працює з безробітним (спеціаліст служби підтримки безробітних, тренер нашої компанії), полягає в діагностуванні та визначенні специфічності для кожної окремої ситуації стратегії поведінки на ринку праці в пошуках роботи. Гострота кожного випадку визначається проблемами внутрішнього світу особистості та її самосвідомості, а також сукупністю зовнішніх факторів та рівня їх сприйняття.

Часто на тренінгах ми говоримо про стратегії в поведінці безробітного (наприклад, при складанні індивідуального плану пошуку роботи, започаткуванні підприємницької діяльності, тощо). Вони бувають з позитивним та негативним ефектом (спеціалісти визначають з позитивним чи негативним ефектом, прямої і не прямої дії і т.д.). Функція стратегії – це зниження чи уникнення стресу, викликаного втратою роботи.

Подолання ситуації безробіття – це працевлаштування і збереження психологічного благополуччя.

Остання можливість працевлаштування та тимчасова фінансова підтримка безробітного – це звернення до служби зайнятості. Протягом 5-6 місяців у безробітного зберігається висока активність. Якщо протягом цього періоду людині не вдається знайти роботу за спеціальністю, вона переходить у фазу примирення зі становищем, віднаходить позитивні сторони, в тому числі і вигідність у фінансовому плані (інколи допомога по безробіттю з 2-4 відвідуваннями в місяць приносить більший дохід, ніж 40-годинний робочий день працюючої людини.

Після майже року перебування в статусі безробітного втрачається бажання працювати. Найчастіше такі особи знаходять або додатковий заробіток (і власне в цьому їх зацікавленість на наших тренінгах), або обирають роль домогосподарки (господаря). Основним мотивом в даний момент стає одержання додаткового доходу у вигляді матеріальної допомоги.

Якщо людині вдається зареєструватися вдруге, втретє і отримати статус безробітної, вона починає звикати до зручності становища.

Економічна криза змушує людей вчитися до пристосування до відповідних умов. Сьогодні зовсім інший стереотип про безробіття та безробітного, змінилися трудові стереотипи. І це також має вплив на поведінку на ринку праці.

Безробіття – це макростресор, що вимагає зміни розуміння «особистість – зовнішнє середовище». Вихід зі становища безробіття досягається притягненням в дію особистісних ресурсів.

Сьогодні існує кілька видів стратегій поведінки безробітного. Провідний український вчений О.Киричук виділяє їх 5:

-         цілеспрямований пошук роботи,

-         відмова від пошуку роботи,

-         хаотичний пошук роботи,

-         орієнтація на отримання нового фаху,

-         згода на будь-яку роботу.

Прояви того чи іншого типу поведінки залежать від ефективності роботи служби зайнятості та від рівня самоорганізації безробітного.

Європейська психологічна практика виокремлює поняття копінг-поведінки для характеристики способів поведінки особистості. Основними задачами копінгу є мінімізація негативного впливу обставин, перетворення життєвих ситуацій, підтримка позитивного образу та впевненості в своїх силах, емоційна рівновага, збереження комунікацій з людьми.

Практики (західні дослідники) вважають, що подолання стресу (яким також є безробіття) розглядається з позиції оперативного і попереджувального впливу на стресову ситуацію й реакцію людини на неї. Роль тренера полягає не в оперативному впливі, а радше в створенні для людини спеціального активного поля, де можна буде вміти уникати стресорів шляхом регулювання умов життєдіяльності, розвивати особистісні ресурси для подолання стресу. Хоча часто ми виступаємо в ролі «оперативника»: оперативне подолання стресу полягає в оцінці ситуації й виборі кращої стратегії поведінки під час безробіття,  зменшенні психічної напруженості за рахунок застосування методів корекції стану тощо.

Аналіз поведінки безробітного будується за умовами подолання стресу як ситуації, що потребує «втягнення» відповідних ресурсів і змін поведінки людини. Ресурси – це фізичні і духовні можливості людини, використання яких забезпечить виконання програми подолання безробіття. Вони бувають:

-         особистісні (самооцінка, самоконтроль, самоефективність, оптимізація, мотивація);

-         психологічні (емоційні можливості);

-         професійні (рівень знань, вмінь, досвід, навички);

-         фізичні (рівень фізичного здоров’я);

-         матеріальні (фінансове забезпечення людини).

На цілу низку ресурсів має вплив і тренер під час тренінгу. Проте дуже часто аргументами безробітних стають ті, на які впливу ми не маємо. Як правило, тренер на них не зупиняється і основну частину часу відводить необхідності розвивати ті, на які має вплив сам безробітний.

Серед найефективніших методів психологічного впливу для підвищення активності безробітних визначено:

-         14,3% - психологічна діагностика,

-         39,4% - психологічна консультація,

-         57,3% - психологічний тренінг з підвищення мотивації до роботи,

-         31,98% - психологічний тренінг з підвищення самооцінки,

-         38,4% - надання психологічної інформації.

(Дані результати виведені фахівцями, котрі протягом тривалих років досліджують практичний момент поведінки безробітного-відвідувача служби зайнятості.)