Чому вживання екологічно чистої продукції стає економічно вигідним?

Ми живемо в світі, де головною ціллю всіх є отримання прибутку. І не було би в цьому нічого поганого, якби  в багатьох випадках цей прибуток не був би збитком для інших людей.

Найдорожче, що в нас є – це наше здоров'я.На словах ми всі дбаємо про нього. А я хочу проаналізувати, чи так це, з професійної точки зору.

Найважливіші чинники, що впливають на наше фізичне здоров'я – це те, що ми споживаємо в їжу.

Давайте подивимося, що ми їмо, і чи є зв'язок між нашою їжею і грошима. Я займаюсь вирощуванням рослин і тварин на харчування з мінімальним застосуванням хімії, і можу порівняти свою технологію вирощування, з «сусідською» – на продаж (міські люди все з'їдять).

Замість боротися з бур'янами такими засобами, як поління, використання алелопатії, заглушування сидератами і т.д., «сусіди» щедро обробляють поля гербіцидами. Замість боротися зі шкідниками і хворобами рослин хоча б найпростішими народними методами, «сусіди» заливають поля інсектицидами і фунгіцидами. За останні 5-7 років я ніколи не бачив, щоб хтось збирав колорадських жуків вручну. При цьому всі розуміють латинське значення назв засобів, якими їх отруюють: це СМЕРТЬ. І всі розуміють, що ця СМЕРТЬ з їхнього поля потрапляє в рослини і тварини, які вони споживають.

Щоб цього уникнути і виникло органічне землеробство. Так, воно вимагає більшої акуратності, отримання нових знань (навчання), використання абсолютно незвичних для більшості людей технологій обробітку і догляду, але воно того варте,  і зараз це відчувається і в грошовій вигоді. А те, як більшість людей зараз працює на землі – це реальний анахронізм. Люди забули традиції, перестали думати своєю головою і роблять, як каже реклама.

Реклама каже: не напружуйся, оброби картоплю «суперзасобом» і відпочивай все літо. І тільки мікрошрифтом в кутку інструкції «суперзасобу» написано (і то не у всіх): можна вживати в їжу оброблену картоплю тільки через 120 днів з моменту обробки. 99% людей, що користуються «суперзасобом» починає збирати і вживати в їжу оброблену продукцію через 45-50 днів, як молоду картоплю. Як в анекдоті, бо дуже їсти хочеться.

Подібна ситуація по всьому: зернові, морква, буряк, капуста, часник, яблука, сливи, відгодовування на м'ясо тварин і т.д. Люди хочуть вірити рекламі, що їм стане легше працювати. Але легше не означає краще і дешевше, а в нашому випадку все навпаки.  В природі є рівновага: ви не потратили час і гроші на нормальний обробіток свого поля, потратите час і гроші на ліки.

Треба правильно рахувати: порахуйте скільки за рік йде на лікування хвороб з бюджету сім'ї (це велика сума і вона зростає в геометричній прогресії кожен рік). Ви зможете зменшити цю суму  в рази, якщо почнете вживати в їжу екологічно чисту продукцію. Фактично, щоб правильно порахувати, вигідно, чи не вигідно займатися вирощуванням екологічно чистих продуктів, треба до кінцевого прибутку додати суму, на яку зменшилася покупка ліків. Наприклад (приблизно): Петренки вигодували за 8 місяців кабанчика вагою в 100 кг. Вони потратили: 1 тонну картоплі – 1500 грн., 500 кг кормового буряка – 750 грн., 300 кг пшениці – 700 грн., і т.д. Всього прямих затрат більше 3000 грн. А Мокренки не захотіли морочитися і купили  100 кг свинини на базарі в незнайомих людей по ціні 30 грн./кг. Потратили 3000 грн., менше ніж Петренки. Здається, що Мокренки зекономили гроші. Але ціна в 30 грн./кг означає, що кабанчик не вигодовувався традиційним методом, а тут використовувалися досягнення сучасної науки, що здешевлюють собівартість відгодівлі (синтетичні корми, стимулятори росту і т.д.). І на ліки від печінки і підшлункової у Мокренків піде сума, значно більша, ніж різниця в затратах на отримання свинини.

І це стосується всього, що можна виростити самому. Час правильно рахувати гроші. І хоч кількість людей, що це добре розуміє, збільшується вдвічі  кожного року, кількість людей, що це робить, виростає тільки на 10% щорічно (за моїми спостереженнями). Інерція і лінь дуже сильно впливають на ситуацію. І наша задача допомогти людям зрозуміти, де їхня вигода в вирощуванні екологічно чистої продукції. Ситуація цьому сприяє. Ріст безробіття означає, що у людей є більше вільного часу, і вони можуть звернути увагу на тисячі пустуючих гектарів хороших українських земель. Ріст цін на ліки і лікування має змусити їх подумати, чому вони стали більше хворіти, і як цьому протидіяти. Ріст цін на енергоносії змусить подумати, а які енергоносії ми можемо вирощувати на землі. І може люди перестануть як зомбі «вестися» на телевізійну рекламу, вірячи їй у всьому.

Нещодавно на власному прикладі пересвідчився в страшній ефективності телереклами. До асортименту квітів у моєму квітковому магазині входять і герані (калачики, по-народному). Я кожному, хто цікавився, розповідав про їхні лікувальні властивості (гарно розповідав). Особливо їх не купували. Якось по місцевому телебаченню показали коротку передачу про те, при яких хворобах допомагають ці квіти. Наступного дня я продав всі герані.

Враховуючи важливість якості їжі для здоров'я нації, необхідно дуже обрежно ставитися до реклами продуктів харчування, бо чим шкідливіша продукція, тим більше вона рекламується.

А ще, я вважаю, що речі треба називати своїми іменами:

• Не молоко, а рідина з вмістом молока 25%.
• Не масло, а загущена рослина олія.
• Не м'ясо, а перероблені китайською (уже і нашою) свинею(куркою) синтетичні корми.
• Не ковбаси, а продукти з синтетичних кормів.
• Не курячі яйця, а набір пташиних антибіотиків і стимуляторів.
• Яблука, що лежать два роки-це не яблука.
• Хліб 650гр буханець, з 200 гр муки – це не хліб.
• Шоколадні цукерки, без шоколаду і цукру-це не цукерки.
• Мед, що псується за рік-це не мед.

Список можна продовжувати і продовжувати. Кожен сам має зрозуміти нинішню ситуацію з продуктами харчування, і вибрати свій шлях, для вирішення цієї проблеми. Бо через 10-20 років ні ми, ні наші діти вже не матимемо вибору.