В продовження теми, яку розпочав Михайло Данканич.
Роберт Кійосакі (і здоровий глузд) радять заощаджувати (а в ідеалі інвестувати) частину зароблених коштів. Це один із інструментів досягнення фінансової незалежності.
Я свідомо не розглядатиму інвестиції в нерухомість через високу вартість таких інвестицій і здешевлення ринку, інвестиції в власну освіту через сумнівну віддачу і інвестиції у власну справу через велику питому залежність успіху ВС від факторів, не пов’язаних з інвестованими коштами.
Серед існуючих найпоширеніших способів заощадження можна виділити:
- в банці (в панчосі);
- в банку (строкові депозитні вклади);
- в цінні метали.
І з менш поширених, і не настільки всім відомих:
- недержавні пенсійні фонди;
- інвестиції.
Банка (панчоха)
Всім зрозуміло - надовго залишені тут кошти знецінюються. Проте, якщо сума невелика, якщо ненадовго і до того ж в іноземній валюті - чому б і ні. До того ж, серед інших варіантів заощаджень це найліквідніший варіант. Через розуміння знецінення цих грошей (а швидше за все через побоювання подорожчань, що в принципі тотожні речі) вони при першій нагоді витрачаються на придбання дорожчих речей. Але розглядати цей спосіб як стратегічний інструмент досягнення фінансової незалежності немає сенсу.
Банківські депозитні вклади
Через меншу ліквідність (простоту зняття і використання) ніж у панчішного варіанта банківський депозит більш підходить на роль саме заощадження. До того ж цей вклад передбачає накопичення. В різних банків різні відсотки, але є певні спільні "правила". Вартість гривні на міжбанківському ринку сьогодні складає 18%, тому для більшості банків невигідно пропонувати відсоток за вкладом вище 18. Більшість функціонуючих на Україні банків пропонують 15-17 % при строковому вкладенні на рік/більше року. Але ті банки в яких існує потреба в оборотних коштах можуть «купувати» гроші і дорожче – до 23,5%. Тобто такий закономірний казус – менш «розкручені» дають більші відсотки. Змушені давати.
Цінні метали
Крім того, що цінні метали зростають в ціні (прийнято так рахувати, особливо про золото), їх можна вкладати в банк. Відсоткові ставки по золотих вкладеннях в Україні становлять від 0,1 до 5%. (Ювелірні вироби вкладати не можна, тільки банківські злитки).
Небезпідставно золото вважається і надійним і прибутковим вкладенням. Золото постійно зростало в ціні з 1968 року і особливо стрімко з 2000 року. З 2008 по середину 2011 року вартість золота в доларовому еквіваленті зросла в 2,2 рази (в гривневому в 3,5). Проте з вересня 2011 року курс золота почав коливатись і на сьогоднішній день з 15118 грн за тройську унцію впав до 13000 (актуально на 20.06.2012). Деякі експерти прогнозують подальший спад ціни і стабілізацію її на відмітці близько 1200 доларів.
Недержавні пенсійні фонди
Суть схожа на банківські депозити з такими відмінностями:
- відсоток не затверджується чітко. Декларується лише мінімальна його ставка (яка, як правило суттєво менша за депозитну і становить близько 10%), а реальна залежить від ефективності фінансової діяльності страхової компанії;
- існує необхідність постійного вкладення коштів;
- вкладеними і накопиченими коштами можна буде скористатись лише у випадку настання страхового випадку. Як правило це настання пенсійного віку. Крім вкладених і накопичених можна «заробити» ще і страхове відшкодування у випадку втрати працездатності або смерті.
Інвестиції
Найвища ланка в ланцюжку Кійосакі. Але, нажаль, не в посткризовій Україні для пересічних жителів. Приріст вартості пайових фондів України з початку року становив від -44% до 5,64%. Без коментарів.
Висновок
Немає однозначно вигідного оптимального способу заощаджувати. Вартість цінних металів коливається і якщо ще рік тому це був дуже вигідний варіант вкладення, сьогодні це схоже на тоталізатор чи рулетку. Ще гірше з інвестиціями. Правда на фоні обвалу вартості деяких фондів можна вигідно придбати портфель знецінених ЦП і надіятись що він ще більше не знеціниться в майбутньому. Недержавне пенсійне страхування обіцяє нам таку бажану фінансову незалежність здоблену кругосвітньою подорожжю.Але трішки довго чекати, а хочеться вже.
Залишаються банківські депозити. Близько 20% річних– це класно. Особливо якщо на рахунку кругленька сума. Але є один нюанс. Офіційно ріст споживчих цін за 2011 рік склав лише 4,6 %. Проте, по власних відчуттях ця цифра занадто занижена. Різні експерти оцінюють рівень інфляцію в Україні від 16 до 22%.
От тому вкладені гроші навіть під 20% річних насправді не примножують нашого багатства, і навіть не спасають гроші від знецінення. Але знецінюватись вони будуть не так швидко, поки не настане більш сприятливий інвестиційний клімат!