Конфлікти в колективі і роль керівника у їх вирішенні

До «золотого списку» запитань для співбесід  кадровики вже  назавжди вкарбували запитання про ідеальний колектив. Відповіді на це запитання є очікувано традиційними: взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємоповага, позитивна атмосфера та відсутність конфліктів, адже сприятливе оточуюче середовище часто є вирішальним фактором для професійної самореалізації.

Та, на жаль, для більшості як працівників так і керівників мрія про гармонійну атмосферу в трудовому колективі так і залишається мрією, а вирішення конфліктних ситуацій часто залишається на рівні скарг і взаємних звинувачень.

Підтвердження того, що ця тема вічна і модифікується лише часом та культуральними особливостями організації,  підтверджує африканська казка «Кепський суддя». Як і те, що древні народи, володіючи природною мудрістю, давно знайшли вирішення цієї проблеми. В чому вона полягає? Дайте відповідь самі…

КЕПСЬКИЙ СУДДЯ

Розповідають, що одного разу сталось така історія…

Миша поїла пошитий Кравцем одяг. Кравець пішов до судді, яким на той час був Бабуїн, що спав без просипу.

Кравець його розбудив  і почав скаржитися:

-  Бабуїне, протри очі! Одяг, що я пошив, погризла миша, правда, вона цього не визнає і в усьому звинувачує кота. Кіт же наполягає, що це робота пса. Пес все заперечує і стверджує, що це зробила  палиця. Палиця звалює вину на вогонь, а вогонь нічого  не хоче слухати, знай тільки повторює: «Ні, ні, ні, це не я, це вода!». Вода прикидається, що перший раз чує цю історію, але схильна думати, що це зробив слон. Слон злиться і киває на мураху. Мураха вся почервоніла і носиться туди-сюди, базікаючи без угаву. Отож, усі переполошилися, стали між собою сваритися і підняли такий ґвалт, що абсолютно неможливо щось  зрозуміти. А я гаю час, бігаю туди-сюди, чекаю, терплю, сперечаючись і зрештою, видно, залишуся з носом.

О Бабуїне, протри свої очі і подивись! Тут одні діри! Що зі мною тоді буде! Я збанкрутів, - стогнав кравець.

Бабуїн був великим, товстим, аж пашів здоров'ям. Він слухав Кравця, погладжуючи шерсть і тримався просто та невимушено. Його неухильно хилило в сон, однак він зібрав присяжних, тому що йому хотілося скоріше з усім цим закінчити і знову піти спати. Миша звинуватила кота, кіт все валив на пса, пес гавкав на палицю, палиця накинулась на вогонь, вогонь гарячкував через воду, вода кип'ятилась, побачивши слона, слон зганяв гнів на мурасі, а мураха,  вся червона з люті, - лише розпалювала пристрасті.  Вона бігала туди-сюди, запекло жестикулюючи, розносила  плітки і пересуди, налаштовувала одних проти інших, звинувачувала всіх підряд, не забуваючи, втім вигороджувати саму себе. Ну і каша тут заварилась! Усі кричали в один голос, почалася така метушня, що в Бабуїна  від усього закрутилася голова. Він зібрався вже було  виштовхнути усіх за двері і врешті-решт знову спокійно  заснути у своїй хатині, коли Кравець закричав ще голосніше, ніж усі інші, призиваючи його до обов'язку судді:

- О, Бабуїне, протри очі і подивися: тут суцільні дирки!

Бабуїн був дуже незадоволений. Ну йому з цим робити?! І що за закручена справа! Йому так жахливо хотілося спати! Уся ця компанія могла би залишити його в спокої,  могла б і сама все залагодити. Пересилюючи себе, сказав:

- Я, Бабуїн, вищий суддя всіх звірів і людей, наказую: покарайте один одного самі!

Кіт, вкуси-но мишу! Собако, вкуси, кота! Палице, вдар пса!

Вогонь, обпечи палицю! Вода  погаси вогонь! Слон, випий воду! Мурахо вкуси слона!

Йдіть! Я все сказав.

Звірі вийшли, а Бабуїн ліг спати. І з тих-то часів звірі розівчилися жити в мирі. Тепер вони думають тільки про те, як би дошкулити один одному.

Мураха кусає слона. Слон п'є воду. Вода гасить вогонь. Вогонь  палить палицю.  Палиця б»є кота. Пес кусає кота. Кіт їсть мишу. І так далі.

А Кравець? Ви запитаєте мене що з Кравцем?

І дійсно, а що ж Кравець?

Так ось: дарма той чекає справедливості, Бабуїн все одно спить.

Коли ж Бабуїн все-таки виходить з будинку, йому приходиться швидко бігати на всіх чотирьох лапах, щоб Кравець не впізнав його.

З того часу всі бачать, що Бабуїн бігає на чотирьох лапах - через свій несправедливий суд Бабуїн розучився ходити прямо.

Проблема, знаходячись в площині компетенцій керівника,  вимагає від менеджера взяти відповідальність за продуктивну атмосферу в колективі на себе – адже згідно службового становища він має бути зацікавлений в запобіганні та оперативному  подоланні деструктивних конфліктів. Якщо йому вдасться забезпечити ефективну взаємодію працівників, вберегти їх від незаслужених образ та знайти в собі ресурси, щоб протистояти розростанню конфлікту, для когось робота може стати втіленням найсміливіших очікувань… Можливо, і для Вас?