Ліквідація юридичної особи в зоні АТО. Алгоритм дій

Процедура реєстрації-ліквідації юридичної особи визначена чинними  нормативними актами: Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". При цьому Кодекси встановлюють загальні принципи процедури ліквідації, а Закон цю процедуру деталізує, діє даний Закон в Україні з 2004 року. Станом на сьогоднішній день в даний Закон внесено цілу низку змін про спрощення процедури реєстрації-ліквідації юридичних осіб та СПД  фізичних осіб. А крім того постійно оновлюються форми про внесення свідчень  СПД до єдиного державного реєстру юридичних осіб і ФО – підприємців. Останній наказ Міністерства юстиції України про оновлення форм видано 01.07.2015 року №1098/5, яким оновлена низка форм.

З чого почати процедуру ліквідації, в якій послідовності і, які дії зробити? Ліквідація (припинення, закриття) юридичної особи визначена чинним законом статтями 22, 36, 44. Ця процедура  здійснюється з ініціативи власників, тобто засновників. Але ліквідація юридичної особи, наприклад,  у формі товариства з обмеженою відповідальністю, може здійснюватися у певних випадках і з ініціативи податкової інспекції (відсутність юридичної особи за місцем знаходження юридичною адресою, неподання звітності юридичною особою...), а також у процедурі банкрутства.

Що відбувається сьогодні у таких СПД, які знаходяться в зоні АТО. Вони дійсно сьогодні, тобто більшість з тих хто не легалізувався на українській території, за місцем знаходження юридичної адреси не здійснюють підприємницьку діяльність, не подають звітність і  податкова інспекція  ініціативи  ліквідації не здійснює. Мало того, вони не можуть внести зміни про звільнення директора, тому що діє заборона  на внесення змін про звільнення директора. А тут є дві ситуації:

- перша ситуація: директор звільнений  відповідно до чинного законодавства, але засновники не внесли зміни вчасно до єдиного державного реєстру саме до подій, які почалися в Україні у 2014 році;

- друга ситуація: директор звільняється в наступний час, тобто в ситуації, яка є.

Директор є такий же найманий працівник, як і всі інші. Але ситуація зі звільненням директора є непростою. Читаємо статут юридичної особи і трудовий договір, заключний на невизначений термін. Є дві ситуації: бажання самого директора звільнитися і бажання власників звільнити директора. Сприятливою ситуацією для сторін є, коли ці бажання співпадають.

Звільнити директора дійсно може лише засновник підприємства, але коли місце знаходження засновника не відомо, то це не означає, що директор має працювати («числитися») до кінця свого життя на даному підприємстві. До речі, думка Мінпраці і соціальної політики в таких випадках наступна: «в такому випадку директор  може реалізувати своє право і звільнитися за власним бажанням ст. 38 КЗпПУ, для цього він повинен видати наказ про визнання себе звільненим  за власним бажанням». Але спочатку треба здійснити кроки, які підтверджують  процедуру, встановлену ст.38 КЗпПУ. Тобто, перш ніж видати наказ, треба повідомити засновника про своє бажання звільнитися. Як це зробити? Треба написати заяву з проханням про звільнення за власним бажанням і спрямувати заказним з описом  листом на адресу засновника, яка зазначена в статуті, або по фактичному місцю проживання. Якщо лист не вручено і фактичне місце проживання не відомо, тоді подається заява до міліції про розшук засновника (ст.10 Закон  № 565-XI) і, відповідно до офіційної відповіді міліції, можна діяти, тобто видати наказ і зробити запис у трудову книжку.

То ж сприятливою ситуацією для сторін в зоні АТО є, коли ці бажання співпадають, але ситуація у сторін складна. А тому звільняти  директора і почали процедуру ліквідації, необхідно одночасно. Тобто ухвалити рішення  власника  юридичної особи про звільнення і її ліквідацію та призначення ліквідаційної комісії в одному протоколі. Після цього державному реєстратору подати оригінал протоколу такого рішення про ліквідацію юридичної особи. Тоді державний реєстратор подає оголошення до спеціалізованого друкованого засобу масової інформації про ліквідацію (припинення, закриття) юридичної особи. І лише  потім здійснюємо наступні кроки проходження процедури ліквідації  юридичної особи:

• провести розрахунки з кредиторами та дебіторами юридичної особи,
• закрити рахунки юридичної особи у банківських установах,
• отримати у податковій інспекції довідку про відсутність заборгованості (для цього необхідно пройти так звану "ліквідаційну перевірку" або отримати згоду на ліквідацію),
• отримати у всіх фондах обов'язкового державного соціального страхування та органах пенсійного фонду відповідні довідки про відсутність заборгованості юридичної особи,  тобто згоду на ліквідацію.

Отже, основним результатом процедури ліквідації є відсутність претензій з боку державних органів, але в зоні АТО  -  це процедура «болісна». І якщо у Вас є проблема звільнити директора, то вирішити її в теперішній час можливо лише при прийнятті рішення одночасно про звільнення директора і ліквідацію юридичної особи по процедурі, яка визначена чинним законодавством. Виказати клопотання до ДФСУ про стан господарської діяльності стосовно припинення юридичної особи, керуючись ПКУ ст.20.1.37, а саме щоб вони  звернулися  до суду щодо припинення юридичної особи – не вийде. На разі, якщо директор звільнений і  внесені зміни про звільнення директора до ЄДР, і звільнені наймані працівники, тоді скористайтеся нормою ПКУ ст.20.1.37 – ініціюйте свою ліквідацію відповідно до  норми  ПКУ ст.20.1.37.