MINDFULNESS, як спосіб психофізіологічної саморегуляції та інструмент підвищення власної ефективності

Реалії нашого часу вимагають від людини великої концентрації уваги у своїй діяльності для високої ефективності. В той час, коли життя переповнене величезними об’ємами інформації, які вже у дитячому віці формують «кліпове мислення» без потреби розмірковувати, а у дорослих – необхідність утримувати в полі зору велику кількість об’єктів уваги (ОУ), провокується швидке психічне виснаження. У нормі, психіка людини, здатна одномоментно утримувати 7 +/-2 ОУ, тобто розбіжність від 5 до 9 не мала, і, як показує практика, жіноча психіка легше з цим справляється, в той час, як чоловікам, для того, щоб бути ефективними необхідно концентруватися лише на 1 об’єкті уваги, нехтуючи іншим.

Та цього разу, ми поговоримо про інструмент психологічної саморегуляції, який дозволяє відновлювати психіку після стресу, профілактує психо-емоційне втгорання, а люди, які регулярно використовують дану методику, проживають більш усвідомлене життя.

Історія Mindfulness почалася в 1979 році, коли спеціаліст по молекулярній біології, доктор медицини і буддист Джон Кабат-Зінн пішов на експеримент, відкривши в одній з лікарень клініку зниження стресу, в якій протягом 8 тижнів спеціалісти займалися з пацієнтами медитацією, повністю очищеною від релігійного контексту.

Вимірюючи результати, Кабат-Зінн заклав основи наукового обґрунтування ефективності Mindfulness і дав дорогу практиці в медичний мейнстрім, очистивши її від нью-ейдж-асоціацій. Ті, хто практикував, відчули зміни у своєму самопочутті, констатували успіхи на роботі і у навчанні.

До початку нового тисячоліття Mindfulness послідовно завоював визнання. У 1997 році Кабат-Зінн, в результаті експерименту спільно з неврологом Річардом Девідсоном, отримав дані про прямий зв’язок медитації з підвищенням стресостійкості, здатності концентруватися, покращенням когнітивних здібностей офісних працівників.

А на початку нульових, секулярна медитація була офіційно визнана американською психотерапевтичною спільнотою. Дослідження показали, що 8 щотижневих сесій практики самоусвідомлення вдвічі знижують рівень рецидивів у людей, що пережили три і більше приступи депресії. У 2008 році Збройні сили США найняли Кабат-Зінна боротися з посттравматичними розладами серед військовослужбовців.

Станом на сьогодні Mindfulnessє не лише в звичках голлівудських селебріті. Медитації проводяться в державних і приватних садках, школах, хоспісах, тюрмах, кабінетах психолога, офісах, університетах, на великих бізнес і освітніх самітах, під час спортивних тренувань.

За останніх кілька років, тренд, гарно розігнаний англомовними медіа, ввірвався і на пострадянський простір.

То чим же, все таки, є ця диво-практика? Mindfulness – це навичка повертати свою увагу до того, що на даний момент часу відбувається всередині і ззовні: в тілі, в думках, в почуттях, з емоціями і в просторі. Це тотальна увага до свого співбесідника, до рядків, які ви зараз читаєте, і до реакцій, які виникають у відповідь на них. Практикою усвідомлення може стати і кількахвилинне спостереження за своїм диханням, і кількатижневе заняття зі спеціалістом, і кількаденна практика мовчання. Це практика, яку можна робити під час обіду, прогулянки, роботи за комп’ютером, спілкуванням з дитиною, перепроживанням болю, під час творіння музики чи написання картини, заняття сексом, проведення переговорів. Поступово Mindfulness проникає у всі сфери життя.

У 2007 році в одній із не найбільш благополучних шкіл Сан-Франциско вперше була введена програма навчання медитації. І хоча ніхто на неї особливо не розраховував, вона принесла дивовижні плоди: у дітей підвищились кількісні і якісні показники навчання, відвідування підвищилося до рекордних показників і багато випускників змогли вперше за історію школи вступити у ВНЗ.

У Великобританії Mindfulness – програми для населення розробляються на законодавчому рівні: в 2015 році Всепартійна парламентська група по усвідомленні (Mindfulness All-Party Parliamentary Group) провела вісім слухань і за їх результатами опублікувала звіт «Усвідомлена нація Об’єднаного Королівства» (Mindful National UK Report), який став кульмінацією більш ніж року досліджень про вплив тренування усвідомленості на різні вікові і соціальні групи населення країни.

Американець Джордж Мамфорд був одним із перших Mindfulness-спеціалістів, хто почав навчати практикам самосвідомості спортсменів вищої ліги. В 1990 році його підопічним став легенда країни Майкл Джордан, а потім уся непереможна команда «Чикаго Буллз». Під керівництвом тренера Філа Джексона «Бики» виграли три кубки НБА підряд, а коли Джексон перейшов в «Лос-Анджелес Лейкерс», він взяв з собою Мамфорда і команда знову тричі завоювала вищий титул.

В Україні найвідоміший практик-Mindfulness, що створив Mindfulness-спільноту в он-лайн, охопивши більш ніж 40 країн світу – Сергій Бугаєнко: експерт з активації ресурсів особистості, відновлення здоров’я та покращення якості життя, засновник і власник клубу «Клуб Майстрів», автор тренажеру особистісного розвитку та методики навчання і розвитку емоційного інтелекту «Карти Успіху», – переконаний, що все, чого він та його учні досягли у своєму житті, відбулося завдяки дотриманню принципу усвідомлюваного життя. Завдяки вмінню перебувати у моменті «тут і тепер» людині відкривається можливість істинно керувати собою, а значить, своїм життям. Живий проект «Майстерня Благополуччя», що діє на постійній основі у м. Рівне, доводить це знову і знову відгуками і результатами його учасників.

Техніка медитації не така складна для освоєння, щоб її не можна було застосовувати у повсякденному житті самотужки. Враховуючи велику кількість ветеранів АТО, волонтерів, залучених у процеси збройного конфлікту, а також сімей, які залишилися без годувальника, дітей-сиріт, ми би мали звернути особливу увагу на можливість більш активного поширення Mindfulness серед нас заради збереження здоров’я і добробуту нації та країни в цілому.