Мозковий штурм або мозкова атака як розповсюджений прийом генерування нових ідей

Колективна "мозкова атака"(або "метод мозкового штурму", або брейнстормінг). Цей метод було запропоновано американським ученим А. Осборном як покращений варіант евристичного діалогу Сократа. Його використовують в умовах групових форм навчання, причому найоптимальнішими вважають групи від 3 до 12 осіб (кількість учасників повинно ділитися на 3).

Алекс Осборн  звернув увагу на те, що в певній обстановці (усі «свої», тобто немає ні керівників, ні критиків):

• одні люди починаютьгенерувати величезну кількість ідей; 
• інші згідно з  особливостями свого мислення більш схильні до аналізу та критичної оцінки чужих ідей та їхньої розробки, за що охоче й беруться. 

Саме так було сформованометод, у основу якого  покладено:

Виділення двох  груп  людей:

1.  генераторів ідей;
2.  критиків цих ідей.

Проведення двох  етапів роботи:

1.  генерування ідей;
2.  аналіз і оцінка цих ідей.

Завдання групи генераторів ідей- «видати» за короткий термін максимальну їх кількість. За наявності досвідченого ведучого (модератора) темп генерування буває високим: група з 6-9 генераторів за 40-50 хв. штурму спроможна спродукувати до сотні ідей.

Завдання групи експертів-критиків- якнайретельніше проаналізувати й оцінити всі без винятку ідеї, не пропустивши повз увагу жодної. Якщо з сотні ідей  корисною виявляється хоча б одна, штурм вважають вдалим.

Цінними є навіть не особливо конкретні ідеї, а категорії, на які їх розбивають у процесі класифікації.

Заслуга Алекса Осборна полягає в тому, що він штучно, але цілком усвідомлено розвів автора ідеї та її критика – завдяки саме йому ці функції реалізують різні групи учасників мозкового штурму.

У пориві креативу народжувалися не лише листи до турецького султана, а й моделі автомобілів Форда. Повчально, що  метод мозкового штурму винайдений не психологами, а копірайтерами та інженерами! 

Досі це один з найпродуктивніших бізнес-інструментів.

Сильні сторони:

• акцентує увагу учасників на темі/процесі;
• дає можливість зосередитись учасникам;
• примушує думати;
• емоційний струс;
• швидкоплинність методу.

Слабкі сторони:

• не всі висловлюються  (страх, невпевненість, „синдром відмінника”);
• не можуть сформулювати думки;
• „замкнутість учасників”

Можливості для спікера (керівника):

• дозволяє активізувати процес;
• сконцентрувати увагу на темі/процесі ;
• оцінити рівень та якість учасників;
• знайти ідеї, думки для учасників;
• можливість думати, формувати думки

Загрози:

• можливість конфлікту зі спікером або учасниками;
• перехід в дискусію;
• не буде досягнуто результату/ загублений час, тема.

Основні принципи мозкового штурму:

• Не критикувати відповіді інших;
• Пропонувати будь-яке рішення, яке прийде в голову, навіть у випадку його незвичайності, непрактичності або віддаленості від обговорюваної теми. Не робити самоцензури;
• Висувати найбільшу кількість ідей. Не має значення, чи можливо буде їх використати чи ні;
• Вільний розвиток, поліпшення, комбінування, розширення будь-яких висловлених ідей.
• Виділення визначеного часу (але не більше 20 хвилин) для отримання відповіді на чітко визначене питання, наприклад: „Як підвищити інтерес учасників до тренінгу”.
• Кількість учасників не більше, ніж 15 осіб.
• Якщо більше, то необхідно розбивати на дві групи перші беруть участь у мозковому штурмі – решта пише не менш ніж 3 думки стосовно питання. Після мозкового штурму ідеї або пропозиції записані другою групою додаються до загального списку. Коли учасник пише власну думку на окремому папері, він бере на себе відповідальність. Коли тренер пише його думку на ватмані, то учасник відчуває, що до його думки прислуховуються.

Правила проведення мозкового штурму:

• Вибір ведучого (спікера) при рівноправному становищі всіх учасників.
• Панування уяви. Позитивне налаштування  на партнерів.
• Можливі лише уточнюючі питання, заохочення й підтримка партнерів. Це не відноситься до експертів.
• Неприйняття критичних зауважень і проміжних оцінок у процесі «штур­му» (наприклад: «згоден, але можна й по-іншому»). Можливі допов­нення й комбінування ідей.
• Чіткість й узагальненість формулювання суджень, ідей. Дія за принци­пом: чим більше ідей, рішучіше атака, тим ближче досягнення мети штурму.
• Відхід від деяких (попередньо позначених) педагогічних стереотипів і традицій. Доброзичливий настрій і розкутість учасників.
• Активність усіх учасників команд оцінюється балами. Пасивні учас­ники дають привід експертам знімати бали з команди (при обумовленості правил проведення «штурму».)
• Оптимізм і впевненість.

Для учасників

1.  Правило піднятої руки;
2.  1 учасник – 1 думка;
3.  не коментувати;
4.  не перебивати;
5.  чітко та коректно сформулювати питання;
6.   Говорити тільки тоді, коли вам нададуть слово.
7.  Висловлювати будь-які ідеї, що спадають на думку. Чим більше пропозицій — тим краще.
8.  Не обговорювати й не критикувати висловлювання інших людей.
9.  Не забувати, що розвиток ідей, висунутих іншими учасниками, потрібно заохочувати.
10.  Продовжувати думати навіть тоді, коли вважаєте, що ваша фантазія вже виснажилася.

Для спікера

1.  Контроль часу;
2. с пікер повинен знати, що хоче отримати від учасників коректувати „хід” мозкового штурму питаннями;
3.  спікер повинен спрямовувати хід дискусії, задавати стимулюючі питання , підказувати, використовувати жарти, репліки, які створюють неформальну обстановку.
4.  ознайомити учасників з правилами все записувати

Технологія «мозкового штурму»

Оптимальний склад групи від 3 до 12 учасників. Сам процес генерування ідей, заохочений ведучим, проходить, як правило, протягом 15-20 хв. Однак повна тривалість штурму, що включає процес аналізу та оцінювання ідей, становить 1,5-2 години.

I. Етап. Розминка

Мозковий штурм – тільки перший крок в вирішенні завдання. для перевірки розуміння правил можна провести коротку (3-5 хвилин) розминку у вигляді першого етапу.

Для розминки групіпотрібно вибрати завдання краще побутового характеру, у вирішенні якої кожен із учасників певною мірою обізнаний, і започаткувати короткий мозковий штурм з єдиною метою перебудови мислення на творчий процес.

Експрес-розминка: Швидкий пошук відповідей на питання й задачі тренувального харак­теру, підготовлені ведучим. Це одночасно настрій і пе­ревірка роботи груп: учасники в групах перевіряють свій інтелектуальний потенціал.

II. Етап. Індивідуальна робота.

Завдання II етапу:

1. Описати проблему, яку потрібно обговорити, або завдання, яке слід виконати.

2.   Пояснити правила проведення сесії.

3.   Дати можливість кожному учаснику сесії провести індивідуальну роботу (2-5 хвилин).

4.    Озвучення результатів індивідуальної роботи.

5.    Класифікація ідей.

III. Етап «Штурм» поставленої проблеми.

Однак, перед цим, важливим є проведення підготовчої роботи.

Напрямки здійснення підготовчої роботи:

Пошук організатора робіт.

Вимоги до організатора:

• він має добре сприймати гумор,
• вміти організувати справу без командних звернень,
• вміти об’єднувати людей.

Набір «генераторів ідей» та «експертів»

визначати яким словом починає відповідь співбесідник,

• якщо перше його слово “Так” - це “генератор ідей”,
• якщо “ні” – „эксперт”.

Створення невимушеної обстановки

• затишок,
• кава, чай,
• музика,
• запис сесій намагнітофону стрічку.

Вивчення «генераторами ідей» правил, вправ

Пропонування організатором рішень

Завдання III етапу:

• Об’єднати учасників в «основні» групи (зазвичай 3—5 учасників).
• Усередині груп визначити «експертів» — роздати різнокольорові картки.
• Повідомити термін (час) для роботи «основних» і «експертних» груп. Учасники повинні мати досить часу, щоб стати «експертами» свого матеріалу. Робота в «основних» групах також може потребувати багато часу.
• Усередині майбутніх «експертних» груп можна розподілити ролі.

Слід швидко розподілити ролі у групі.

1. Спікер (керівник групи):

• зачитує завдання групи;
• організовує порядок виконання;
• пропонує учасникам групи висловитися по черзі;
• заохочує групу до роботи;
• підводить підсумки роботи;
• за згодою групи визначає доповідача.

Завдання спікера (ведучого) на цьому етапі:

1.    Повторити завдання. Дати команду до початку роботи.

2.    Під час роботи стежити за часом і допомагати групам.

2. Секретар:

• веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
• як член групи має бути готовим висловити думку групи під час підведення підсумків або допомогти доповідачеві.
• Усі ідеї, які виникли у ході мозкового штурму реєструються в таблиці їхнього подальшого опрацювання

Загальні поради проведення мозкового штурму

1.  Записувати ідеї та пропозиції до тих пір поки люди говорять по темі та не повторюються.
2.  Не можна примушувати.
3.  Кожен може висловитись по два, три або чотири рази. Але пріоритет мають учасники, які ще не висловлюватись. Коли кожний висловлюється у решти з’являються нові думки, асоціативні образи.
4.  Підтримувати темп заохочувальними зверненнями, наприклад: „Що ще може бути?”, „Хто ще не висловився?”, „У нас ще залишилось декілька не висловлених думок” тощо.
5.  Якщо іде повтор, то непомітно перейти до іншого зі словами: „Ця пропозиція вже була”.
6.  Не відхилятися від поставленого питання: „Це відповідь на поставлене питання?”.
7.  Перед початком мозкового штурму можна дати можливість учасникам подумати та зосередитись: -  „У Вас є дві хвилини подумати над питанням та можливість висловитись кожному”.

IV. Етап

Завдання IV етапу:

1.  Після завершення роботи надати слово представникам «основних» груп для презентації групового варіанту розв’язання проблеми (результатів виконання завдання).

2.  Підбити підсумки.

3.  Спонукати всіх учасників розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна раніше висунутих ідей часто сприяє появі нових, що перевершують попередні.

4.  Намагатися запобігти коментарям, критиці або висміюванню якихось ідей.

Надзвичайно цінно, якщо відібрані, визнані перспективними ідеї вдається вишикувати в логічний ланцюжок.

V.  Етап.Аналіз, оцінка ідей.

Що робити з результатами.  Необхідно визначити критерії для відбору ідей, наприклад:

1.  Реальність (час, гроші, методи виконання, люди).
2.  Оригінальність.
3.  Актуальність (на сьогодні, на перспективу)

Метод оцінки результатів

Видаються маркери учасникам і вони ставлять позначки (наприклад, не більше двох позначок) біля ідей або пропозицій, які найбільш відповідають визначеному критерію.

Результат

Залишається одна чи дві ідеї або пропозиції, які відповідають необхідним критеріям та придатні для подальшої роботи.

Завдання етапу:

1.     Нагадати критерії оцінки ідей.

2.    Обговорення експертами підсумків роботи груп.

3.    Добір та оцінка найкращих ідей.

4.    Повідомлення про результати «мозкової атаки» («штурму») за етапа­ми проведення.

5.    Публічний захист найкращих ідей.

У списку ідеї можна помічати так:

1.   + + дуже гарна, оригінальна ідея
2.  + непогана ідея
3.   0 конструктиву віднайти не вдалося.

Угруповання, добір і оцінка ідей.Аналізуючи цей етап дозволяється оцінювати ідеї, чого не можна було робити на попередньому етапі. Способи аналізу та оцінки ідей можуть бути дуже різними. Успішність цього етапу безпосередньо залежить від того, наскільки однаково учасники розуміють ознаки добору, і оцінки ідей. Коли всі ідеї висловлені, відбувається їх розгляд та відбір. Виставлені усіма членам творчої групи оцінки далі сумуються, залежно від підсумкової кількості балів кожній пропозиції присвоюється місце – рейтинг. Чим більша підсумкова сума балів, тим вище рейтинг цієї пропозиції.

Тест

на перевірку засвоєння учасниками матеріалу по мозковому штурму

1. Мозковий штурм триває:

1.1. До 20 хвилин                                                                                                            

1.2. До 10 хвилин                                                                                                              

1.3. До 5 хвилин                                                                                                                

2. Учасники мозкового штурму:

2.1. Обговорюють висловлені думки                                                                               

2.2. Висувають ідеї, кількість яких визначена тренером                                                     

2.3. Пропонують будь-яке рішення, яке прийде в голову                                                    

3. Тренер при мозковому штурмі:

3.1. При необхідності коментує учасників                                                                          

3.2. Ніколи не перебиває учасників                                                                                    

3.3. Дає можливість учасникам висловити дві або більше думок підряд                        

4. Сильною стороною мозкового штурму є те, що

4.1. Всі учасники вільно формулюють та висловлюють власні думки                                  

4.2. Всі учасники ведуть себе вільно та достатньо розкуто                                                

4.3. Примушує всіх учасників думати та емоційно їх струшує                                                       

5. Не є загрозами мозкового штурму

5.1. Можливість конфлікту з тренером або учасниками                                                      

5.2. Перехід в дискусію                                                                                                               

5.3. Не можливість тренера, контролювати хід мозкового штурму                                     

Ключ до тесту (відповіді)

1.  Питання – правильна відповідь №  1
2.  Питання – правильна відповідь №  3
3.  Питання – правильна відповідь №  2
4.  Питання – правильна відповідь №  3
5.  Питання – правильна відповідь №  3