Новели закону про зайнятість населення

З 1 січня 2013 р. набрав чинності новий Закон України «Про зайнятість населення», який отримав чимало як позитивних, так і негативних відгуків з боку експертів.

Закон спрямований на вирішення виключно важливої в соціальному та економічному плані проблеми вдосконалення механізмів державного регулювання у сфері зайнятості населення відповідно до сучасних вимог соціально-економічного розвитку країни, гармонізації законодавства про зайнятість населення з міжнародними правовими нормами.

Зокрема, даний акт запроваджує наступні механізми, що мають на меті стимулювання зайнятості населення:

- компенсаційні виплати, пов’язані з витратами зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців при працевлаштуванні громадян,  які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, та суб’єктів малого підприємництва за умови створення нових робочих місць та працевлаштування на них безробітних;

- зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців, які протягом року забезпечували створення робочих  місць та забезпечували виплату заробітної плати у розмірі не нижче 3-х мінімальних заробітних плат;

- стажування з відкриттям трудової книжки для студентів денної форми навчання професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів;

- навчання безробітних інтегрованим робітничим професіям;

- професійне навчання безробітних на замовлення роботодавця під конкретне робоче місце або для самозайнятості особи;

- надання «стартових виплат» молодим працівникам, які погодились працювати у сільській місцевості;

- отримання «ваучера» на професійне навчання для осіб віком від 45 років за умови страхового стажу більше 15 років.

Варто звернути Вашу увагу на такі новели Закону України «Про зайнятість населення»:

1. Заборона дискримінації

Однією із гарантій у сфері зайнятості населення Закон зазначає захист від дискримінації у сфері зайнятості, зокрема, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

При цьому встановлюється пряма заборона в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.

Перш за все, варто зазначити, що заборону на дискримінаційні критерії відбору кандидатів на роботу в оголошеннях про вакансії (пропонування роботи лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висування різних вимог, віддавання переваги одній із  статей,  вимагання від  осіб, які влаштовуються на роботу, відомостей про їхнє особисте життя, плани щодо народження дітей), і відповідальність за порушення цієї норми (цивільну, адміністративну, кримінальну) закріпив Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», прийнятий ще в 2005 році.

Однак Перехідними положеннями саме Закону України «Про зайнятість населення» чітко передбачено відповідальність, а саме накладення штрафу за порушення законодавчих вимог щодо заборони дискримінаційних оголошень про вакансії у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, який зобов’язаний сплатити рекламодавець (особа, яка є  замовником  реклами для її виробництва та/або розповсюдження).

2. Порядок надання дотацій

Станом на сьогодні порядок надання дотацій роботодавцям для працевлаштування громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, регулюється Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.01.2001 р. №1 «Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних», та Законом України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю».

Згідно Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, дотація надається щомісяця  протягом року в розмірі фактичних  витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць.

Дотація надається  за  умови,  що трудовий договір з цим працівником  не  буде розірвано у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату, за згодою сторін протягом двох років.

У разі порушення гарантій зайнятості осіб (розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим за направленням державної  служби  зайнятості,  до  закінчення  двох  років  з дня працевлаштування у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі   реорганізації   або   перепрофілювання підприємства,  установи,  організації,  скорочення чисельності або штату,  за  угодою  сторін  (пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю  України)   через  невиконання  роботодавцем законодавства  про працю,  умов колективного чи трудового договору (частина третя статті  38  Кодексу  законів  про  працю  України) роботодавець  повертає  суму  одержаної дотації в повному обсязі з урахуванням індексації на  рівень  інфляції (обчислюється  шляхом множення  суми  отриманої дотації на добуток індексу зростання цін на споживчі товари від місяця початку отримання дотації до місяця, що  передує  місяцю  її  повернення,  поділених на 100).

Згідно ж нового Закону «Про зайнятість населення», встановлено такий порядок стимулювання створення нових робочих місць:

1) за створенняпротягом 12 календарних місяців нових робочих місць, працевлаштування на них працівників з виплатою щомісячної заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу

- компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України протягом наступних 12 місяців;

2) за працевлаштування на нове робоче місце громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці строком не менше ніж на два роки

- щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, протягом року з дня працевлаштування особи;

Варто звернути увагу, що новим Законом розширено підстави для повернення роботодавцем отриманої дотації: так, відповідно до ч.2 ст. 26 Закону, сума виплачених коштів повертається в повному обсязі роботодавцем у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування (сюди включається звільнення з ініціативи роботодавця за прогул, появу на роботі в нетверезому стані, тощо).

3) суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки за направленнямтериторіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності

- щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений,  протягом одного року з дня працевлаштування безробітного у порядку та за переліком пріоритетних видів економічної діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України.

3. Квоти

Новим Законом України «Про зайнятість населення» підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для працевлаштування категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштування. Закон перелічує ці категорії громадян:

1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:

- має на утриманні дітей віком до шести років;

- виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

- утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності);

2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;

4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;

5) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років;

6) інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

Обов'язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян, про що роботодавці інформують щороку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у встановленому ним порядку.

У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти до  нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

4. Відповідальність

Посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть, згідно нового Закону України «Про зайнятість населення», таку відповідальність:

1. у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню,з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

2. у разі провадження суб’єктом діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії або наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без отримання відповідного дозволустягується штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

3. у разі неподання або порушення порядку подання суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, відомостей про працевлаштованих осібстягується штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

4. у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця:

- на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянствастягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

- на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцемстягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

5. у разі неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання даних про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці за два місяці до вивільненнястягується штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

6. у разі порушення суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні вимог щодо оплати праці з працевлаштуваннястягується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

7. у разі порушення суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, вимог законодавства щодо ліцензування діяльностістягується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

8. за порушення встановленого порядку надання та розповсюдження оголошень (реклами) про вакансії рекламодавець сплачує штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.