Оподаткування доходів від продажу власної сільгосппродукції

Українське суспільство сьогодні,  беззаперечно, переживає перехід до нових стандартів, прозорих господарських операцій, та вчиться  думати по-європейськи. Але, написати цю статтю мене спонукали жителі сільських місцевостей, які  вирощують сільгосппродукцію. Багато  населення сьогодні в Україні займається індивідуальною трудовою діяльністю: хтось вирощує картоплю, моркву чи капусту, інші  займаються тваринництвом, або ж садівництвом чи бджільництвом.

При цьому логічним є те що, людина, маючи  врожай або його надлишок, захоче продати вирощену продукцію. То ж виїхавши на ринок, чи  віддавши посереднику, при продажу  вона отримає гроші. Чи вважається це   доходом,  чи потрібно сплачувати податок?  Пропоную з’ясувати це.

Відповідно до  п.165.1.4  ст.165 ПКУ, доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції  (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва не включаються  до загального місячного (річного)оподатковуваного доходу платника податку. Тобто, продажем  власної сільськогосподарської продукції вважатиметься реалізація всього, що вирощене, відгодоване, зібране, виготовлене, вироблене, оброблене та/або перероблене безпосередньо фізичною особою на власній або орендованій  земельній ділянці для власних потреб, але наданих їм в розмірах, встановлених Земельним кодексом України, а саме для ведення: 

1) садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд ( присадибних ділянок)  та/або  для індивідуального дачного будівництва. Знову ж таки, якщо власник сільгосппродукції має ще земельні частки ( наприклад, паї), виділені в натурі, але не використовує їх  (здає в оренду або обслуговує), то отримані ним доходи від продажу такої продукції не включається до загального місячного (річного)  оподатковуваного доходу.

2) земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та /або земельні частки (паї), отримані в натурі (на місцевості). При цьому розмір таких земельних ділянок має сукупно не перевищувати 2 гектарів без урахування  розмірів земельних ділянок, вказаних в попередньому абзаці, а  також без урахування розмірів виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються  (здаються в оренду, обслуговуються). 

Якщо ж розмір земельних ділянок для  ведення особистого селянського господарства разом із земельним паєм, отриманим в натурі  (на місцевості) буде перевищувати 2 гектари, податок  на доходи від продажу сільськогосподарської продукції нараховується, утримується, перераховується до бюджету податковим агентом на загальних підставах.

Але отримувач таких доходів зобов'язаний подати податковому агенту (в даному випадку покупцю-заготівельнику, юридичній особі чи фізичній особі-підприємцю) копію довідкипро своє право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку. Достатньо довідки встановленого законодавством  зразка з місцевої, селищної рад про те, що їй надано такі земельні ділянки. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом 1095 днів із дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою за місцем проживання фізичної особи протягом 5 днів з датиподання заяви про видачу довідки.Це щодо доведення факту вирощення сільгосппродукції на власних ділянках.

Податковим кодексом України визначено, що оподаткуванню не підлягають доходи від продажу власної сільгосппродукції  згідно УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року). Так,  наприклад, для продукції тваринництва визначено  групи 1-5, 15,16 та 41 УКТ ЗЕД (01   Живі тварини, 02    М’ясо та їстівні субпродукти, 03    Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні, 04    Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені, 05    Інші продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені, 15    Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження,  16    Готові харчові продукти з м’яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних, 41    Шкури необроблені (крім натурального та штучного хутра) і шкіра вичинена).

Отже, якщо селянин продав м’ясо великої рогатої худоби, чи свині, чи птиці, сало, молоко, сметану, сир, або картоплю, моркву тощо, при цьому його сукупний дохід за рік не перевищує 100  розмірів мінімальної заробітної плати, що у 2015 році становить 121 800  грн., то він  може здійснювати такий продаж без отримання довідки про наявність  земельних ділянок, але при умові  продажу такої продукції населенню, бо податковий агент (покупець-заготівельник, юридична особа чи ФОП в будь-якому випадку будуть вимагати таку довідку, тому що, вони  включатимуть суму доходу фізичної особи, що продала/здала таку продукцію в розрахунок 1ДФ. Також, якщо  сума отриманого доходу перевищує зазначене обмеження (121 800 грн.), фізична особа (селянин)  зобов’язана надати територіальному органу Міндоходів  довідку про самостійне вирощування такої продукції, що видається сільською, селищною, міською радою. При наявності такої довідки оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року. При відсутності довідки – всі доходи, отримані від продажу продукції тваринництва,рослинництвапідлягають оподаткуванню за ставками 15% або 20%.Такі доходи необхідно задекларувати, подавши   декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи за 2015 рік.