На порозі третього тисячоліття людство впритул наблизилося до межі самознищення через вичерпання деяких видів природних ресурсів, надмірне забруднення довкілля синтетичними хімікатами різної природи, необґрунтоване чи неконтрольоване використання ГМО (генетично модифікованих, змінених організмів – рослин, тварин, бактерій тощо), споживання неякісної, часто шкідливої продукції, через погіршення якості і стану довкілля загалом.
Вирощені за інтенсивних (тобто таких, що передбачають застосування у великих кількостях отрутохімікатів та синтетичних мінеральних добрив) технологій продукти, до складу яких входять ГМО, щораз частіше є причиною алергічних, онкологічних, хронічних системних захворювань тощо.
Розмаїті синтетичні наповнювачі, посилюючі речовини особливо шкодять дітям і молоді. До того ж, зростаючі дози синтетичних мінеральних добрив та отрутохімікатів (пестицидів) не забезпечують адекватного збільшення врожаю, а, навпаки, призводять до отруєння, погіршення якості ґрунту, умов для корисних ґрунтових організмів, зниження родючості. Про це щораз голосніше нагадують небайдужі лікарі, гігієністи, представники споживачів, екологи. Загалом в країні відсутній (або не діє) незалежний об’єктивний контроль за виробництвом та якістю продукції.
Стурбовані таким станом речей люди звертаються до екологічно безпечних способів природокористування та об’єднуються в асоціації, товариства, клуби органічного, екологічного, природного землеробства.
Що таке органічне землеробство? Це використання природних процесів, явищ, живих організмів чи продуктів їх життєдіяльності, запровадження заходів, що сприяють перебігу природних процесів в агросистемах з метою одержання здорової, якісної продукції. Опоненти природного землеробства твердять, що не можна досягти високих врожаїв рослинництва без агрохімікатів та вберегти врожай від шкідників і хвороб. Але наука і практика органічного землеробства свідчать про протилежне. Врожаї можна істотно (навіть у 2-6 разів) збільшити за умов поліпшення якості продукції та збереження оптимального стану довкілля.
Які ж основні засади і методи ведення органічного землеробства?
Поверхневий обробіток ґрунту на глибину 4-12 см, залежно від попередника та культури. Традиційна оранка чи перекопування лопатою, під час яких перевертається пласт, глибші шари ґрунту опиняються на поверхні, і навпаки, є нераціональними із декількох міркувань: а) руйнуються так звані ґрунтові капіляри, судини, якими вода легко піднімається із нижніх шарів у верхні, також ними надходить повітря до коренів рослин; б) гине більшість корисних живих ґрунтових організмів: у глибоких шарах ґрунту переважають бактерії, грибки, найпростіші, водорості, які розвиваються без доступу атмосферного повітря (анаероби), а у верхніх шарах переважають види (аероби), які без доступу повітря не можуть існувати. Перевертання пласту різко змінює умови життєдіяльності ґрунтового «населення». Для відновлення попереднього оптимального стану ґрунтової сукупності живих організмів потрібен певний час і енергетичні затрати. Поверхневий обробіток ґрунту та догляд за рослинами рекомендується проводити плоскорізом Фокіна — знаряддям, яке здійснило революцію у землеробстві завдяки розмаїтим можливостям, простоті, легкості, зручності, енергоощадності та порівняно низькій вартості.
Використання ефективних мікроорганізмів (ЕМ). Вони прискорюють перегнивання органічних матеріалів та відходів до утворення компосту — цінного органічного добрива, продукують стимулятори росту, антибіотики, підвищують імунітет рослин до несприятливих умов, шкідників і збудників хвороб, сприяють очищенню ґрунту від шкідливих мікроорганізмів, збагаченню його стимуляторами, антибіотиками. ЕМ широко застосовуються також у тваринництві для очищення повітря хлівів, у побуті (очищення каналізаційних стоків, усунення неприємних запахів, миття приміщень, посуду, прання тощо), загалом для оздоровлення довкілля.
Компостування органічних відходів: соломи, бадилля, бур’янів, трави, тирси, листя, паперу тощо (всього, що здатне перегнивати) за допомогою ЕМ.
Створення «живого», родючого шару ґрунту. Відмова від синтетичних агрохімікатів: міндобрив, пестицидів, стимуляторів росту тощо. Основна увага надається вирощуванню сидератів (зелене добриво), використанню біологічних і агротехнічних методів захисту рослин, органічних добрив (гною, біогумусу, торфу, компостів) — найголовнішого чинника відтворення родючості ґрунтів, орієнтації на біологічні методи добування азоту з атмосфери.
Мульчування — укриття ґрунту з метою попередження його висихання, заощадження вологи, поліпшення умов для кореневої системи рослин, знищення бур’янів тощо. В органічному землеробстві ґрунт завжди повинен бути накритий. Для цього використовують різні органічні матеріали (траву, бур’яни, тирсу, кору, папір), які, перегниваючи, збагачують ґрунт поживними речовинами. Застосовують також агроволокно, темну поліетиленову плівку багаторазового використання.
Використання якісного елітного насіння, вирощеного за технологією органічного землеробства. Від якості насіння на 20-30 % залежить майбутній урожай.
Застосування екологічно безпечних енергозберігаючих технологій переробки та зберігання продукції.
Переваги органічного землеробства:
- одержання здорової екологічно чистої продукції;
- здешевлення продукції, зменшення витрат на добрива та засоби захисту рослин;
- повторне використання органіки, вирішення проблеми утилізації сміття, очищення довкілля;
- створення здорового родючого ґрунту;
- очищення від шкідливих мікроорганізмів побутових приміщень, хлівів, каналізації, території;
- праця як задоволення, насолода.