На сучасному етапі розвитку та становлення українського суспільства особливе занепокоєння викликають поширення наркоманії і вживання психотропних речовин в молодіжному середовищі, зниження віку, з якого починають вживати наркотичні засоби та психотропні речовини, проникнення наркотиків у заклади освіти. Мають місце непоодинокі випадки виявлення фактів незаконного обігу наркотиків безпосередньо в навчальних закладах та на прилеглих до них територіях, затримання неповнолітніх у стані наркотичного сп’яніння, вилучення наркотичних засобів та психотропних речовин у школах та ВНЗ.Поведінку, яку вони демонструють, прийнято називати терміном – «адикція».
На сьогодні «адиктивну поведінку» зараховують до актуальних соціальних проблем, що й стало питанням нашого вивчення. Термін «адиктивна поведінка» в наукову літературу ввів Ц.П.Короленко, теорію адикції досліджували Д.В.Семенов, В.Качалов,О.Ю.Кондратьєв та інші. Питання профілактичної роботи з підлітками розглядали О.Є.Личко, В.М.Оржеховська, Н.Ю.Максимова, І.П.Фіцула та інші. На сьогодні багато вчених займаються розробкою питань профілактики наркоманії та вживання психотропних речовин в Україні. Серед них спеціалісти Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи (О.Коструб, І.Сомовата та ін.), Інституту психології ім.Г.Костюка АПН України (Н.Максимова, С.Толстоухова), а також спеціалісти установ, які займаються проблемами здорового способу життя в дітей , підлітків та молоді ( Б.Лазаренко, І Пінчук та ін.).
У виникненні адиктивної поведінки звинувачують і безробіття, і економічну нестабільність, і моральну розбещеність. Особливо актуальною для вирішення соціально-педагогічних проблем, попередження яких є простіше, ніж їх подолання, є соціально-педагогічна профілактика. Термін «профілактика» – це комплекс науково-обгрунтованих і своєчасно застосованих дій, спрямованих на попередження вживання наркотичних засобів підлітками, виникнення пов’язаних з цим психологічних, соціокультурних відхилень. «Соціально-педагогічна профілактика» – це система форм, методів, засобів соціального виховання, спрямованих на створення оптимальної соціальної ситуації розвитку підлітків, яка сприятиме прояву їхньої активності в різних видах соціально значущої діяльності[2]. Отже, необхідною складовою роботи з профілактики адиктивної поведінки є своєчасне виявлення підлітків «групи ризику» та надання їм психолого-педагогічної допомоги. Для цього соціальні педагоги повинні мати достатній рівень поінформованості про причини потягу до наркотиків у підлітків і володіти відповідними соціально-психологічними техніками і методами профілактичної роботи.
Тому, метою нашого вивчення стало з’ясування значимості взаємозв’язку теоретичних знань і практичних умінь і навичок з питань профілактики адиктивної поведінки, які студенти спеціальності «Соціальна педагогіка» закріплюють під час проходження різних видів практики протягом усіх років навчання.
Система безперервної практики протягом усього періоду навчання в коледжі є невід’ємною частиною навчального процесу і виступає активним засобом формування у студентів професійних навиків і умінь[1]. Ефективність її проведення залежить від успішної співпраці трьох сторін, які є учасниками цього процесу: циклової комісії викладачів фахових дисциплін напряму «Соціальна педагогіка», соціально-педагогічних закладів (баз практики), студентів-практикантів. Характерною особливістю цієї системи є те, що конкретні види практики (ознайомча, навчальна, переддипломна) відбуваються в руслі тих знань, які студент отримує під час аудиторних занять з таких курсів: «Технології соціально-педагогічної роботи», «Соціальна психодіагностика», «Психокорекція і психопрофілактика». Специфікою усіх видів практики є можливість застосовування лише первинної профілактики адиктивної поведінки, оскільки вторинною профілактикою займаються фахівців у спеціалізованих формуваннях, що вимагає певного рівня фахових умінь і навиків роботи. У рамках проведення первинної профілактики адитивної поведінки студентами проводяться наступні види роботи:
· Лекції – «Здоров’я – фізичне, духовне та соціальне благополуччя», «Наслідки наркоманії», «Молодь за здоровий спосіб життя».
· Тренінги – «Формування здорового способу життя, як умова попередження адиктивної поведінки», «Основні кроки звільнення від наркотичної залежності», « Як стати вільним і улюбленим».
· Бесіди – «Захисти любов від СНІДу», «Легалізація легких наркотиків в Україні. За чи проти?».
· Анкетування – «Обізнаність молодіщодо здорового способу життя», «Виявлення ставлення дітей до наркоманії та наркотиків».
· Диспути – «Наркоманія. Бути їй чи ні?».
Під час проходження практики студенти залучаються до рекламно-інформаційних заходів, які сприяють попередженню виникнення адикції в молодіжному середовищі. Вони залучаються до вуличних піар-акцій з аналогічної тематики, створення рекламно-інформаційної продукції профілактичного спрямування («Право на вибір», «Бережи здоров’я замолоду».
Отже, ефективність профілактичної роботи з підлітками, з якими студенти працюють під час проходження різних видів практики, залежить від правильної організації усієї системи роботи, яку вони проводять під керівництвом фахових методистів практики та фахівців різних установ. Саме від доцільно підібраних соціально-педагогічних технологій, концепцій, методик роботи, які проводяться у відповідній послідовності і систематичністю, а також від врахування особистісних характеристик кожної дитини, від майстерності їх застосування і залежить успіх поставленої задачі.
Література:
1. Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога. Навчальний посібник для ВНЗ. –К.:Видавничий Дім «Слово», 2008. – С.158-161.
2. Сорочинська В.Є.Організація роботи соціального педагога: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 152-153.