Подорож «туди-звідти» або чоловічий путь до щастя

Чоловіча ініціація – це завжди подорож «туди-звідти». Вирушає в Путь хлопчина, сирота, чоловік, який зазнав втрат у самореалізації, а повертається сильний духом переможець…

Що ж має віднайти у тій подорожі чоловік? Закарпатські народні казки пропонують свій варіант чоловічого Путі. В мандрівку відправляються два чоловіки. Подвійність, подвійна маскулінність як вид чоловічої психічної енергії в закарпатських казках постає в образах  «двох кумів», «двох товаришів», «двох братів», «вчителя-учня», «двох ремісників». До подорожі їх спонукає переживання кризи - втрати чи то майна, чи то стосунків, близьких людей. Внаслідок цього герої опиняються перед вибором – або відправитися пошукати щастя-долі, або пропадати вдома.

Далі подорож… Одна із можливих доріг – пустеля («Казка про коваля і м’ясника»). Карпатські полонини для гірського жителя схожі на пустелі, лісові нетрі теж безлюдні… Якщо поглянути у «внутрішнє» - емоційною пустелею вважається переживання депресії. Знаходить підтвердження  одна з гіпотез про інтрапсихічну депресію, яку Метью Арнольд описує як «ходіння в пустелі», «блукання між світами – ще не тут, але ще не там».

Депресію, як реакцію на стресову подію, ми переживаємо час від часу всі. Тому для нас цікавим є пошук виходу із складної ситуації. Завдяки такому пошуку знаходиться Путь до омріяного щастя.

Відправившись в подорож , два товариша – м’ясник та коваль, заходять у пустелю, серед якої стоїть корчма. Розбійники часто навідуються туди і вбивають та грабують кожного, хто потрапить їм на очі. Такий образ руйнівних деструктивних енергій, що вбивають людину. В житті ці енергії проявляються різного роду залежностями, невротичним «самоїдством», постійною тривогою, асоціальною поведінкою. Якщо ми потрапляємо під їхню владу – нас чекає швидка загибель, «соціальна смерть», руйнування стосунків чи зв’язків. Рятуються, зазвичай, від внутрішніх «розбійників», вбивши їх у собі. Різні народи на свій лад описують такий процес – «вбити дракона в собі», «вбити звіра», «знищити вампіра»… Закарпатський варіант – «віддати до суду». Тобто, наша совість, наше супер- его може дати шанс жити якісніше, краще надалі. Пригадується приказка - «жити по совісті». Бути суддею собі, своїй життєвій історії, розсудити самого себе, прийняти своїх «розбійників», а значить частину власної психічної «тіні» - ось Путь чоловіка до щастя в закарпатських казках. Шлях цей дуже не простий, але він єдиний, котрий дозволяє відновити контакт з власною душею. В казці її уособлює образ дівчини – доньки корчмаря в пустелі. Вона виявила співчуття до подорожуючих і гірко сумувала з приводу їхньої можливої смерті. Об’єднавшись, разом – два чоловіки та дівчина врятувались і вийшли із пустелі. А як же щастя?

Щастя без любові бачиться неможливим. В казці відбувається перерозподіл енергії творчості, а отже, любові. Вся творча енергія може бути спрямована на самореалізацію або на якусь людину. Але, будучи завжди вільною, її доцільно ділити, направляючи на себе, на Іншого, на самореалізацію, на ідею…

У казці творчу психічну енергію уособлює коваль. Він – майстер, виявився безпорадним в пустелі. Він не здатен захистити навіть самого себе. Творча енергія, зазвичай, безпорадна і «виключена», коли ми знаходимось в душевній пустелі. Зате м’ясник виявився винахідливим, сміливим, відчайдушним. Психічна енергія таємного знання про природу життя і смерті,  втілена в образі м’ясника, отримує винагороду – скарби розбійників і шлюб з донькою корчмаря. Але на шляху до щастя чоловіків чекає духовна праця. В підвалі знаходяться трупи вбитих розбійниками людей. Їх слід поховати.

Духовна робота означає «відчинити» внутрішню кімнату з «трупами» фрустрованих потреб, власних мрій, бажань, планів, яким не судилося збутися. Оплакавши і поховавши їх, можна з пустелі виходити та бути щасливим – в самореалізації, як коваль, чи в родині, як м’ясник.

Подорож «туди-звідти» для чоловіка завжди важка через смертельну небезпеку, надзусилля, пошуки нестандартних рішень, співпрацю з союзниками. Пошуки контакту з власною душею потребують сміливості, відчайдушності, кмітливості та чуттєвості, здатності співпереживати. Відкриття таких почуттів і здібностей в собі прокладають шлях до чоловічого щастя.