Потреби, пріоритети і робота

Робота, сім’я, друзі, хобі…Вічний круговорот, в якому одночасно прагнеш і призупинитися, і знайти місце для себе, і не збавити обертів у кар’єрі… Що обрати – відрядження чи день народження сестри, вечірку подруги чи обов’язковий корпоратив, доробити знову щось термінове чи, нарешті, піти в спортзал?

Кажуть, якщо робота заважає…, то кинь роботу. Справді? А як покращиться якість нашого життя при наявності достатнього часу на себе, сім’ю, друзів, хобі, коли грошей на все вище перераховане бракуватиме? (читай: грошей  немає при відсутності роботи)?

Виходить, що якщо ти не готовий з тих чи інших причин змінювати роботу, то треба змінити ставлення до неї. Тобто, працювати менше? Чи гірше? А як це вплине на ставлення керівництва, на зарплату, на роботу? Стандартні кліше як відголоски народної мудрості мають сенс, але впроваджувати їх в життя, особливо власне, варто з обережністю. Адже то чиясь мудрість, а ми живемо своїм життям і своїми емоціями.

Психологи в момент вирішення подібних ситуацій рекомендують «програти» найгірші з можливих сценаріїв у кожному випадку і тоді вирішувати, яку подію проігнорувати: роботу чи домашнє святкування. Якими будуть наслідки: догана? Втрата перспективи кар’єрного росту? Образа рідних? Звільнення? Розлучення? Тривале переживання почуття провини? Перед ким саме?

Погодьмося, що продумавши всі наслідки, легше прийняти вірне рішення. І зробити саме СВІЙ вибір.

А зробити правильний вибір можна тоді, коли чітко знаєш чого хочеш, знаєш свої життєві пріоритети. Хто з нас серйозно задумувався над тим, для чого НАСПРАВДІ мені робота? Чим я готовий пожертвувати заради (грошей, кар’єри, самореалізації?) Що в роботі для мене неприпустимо ні в якому разі? Напевне, з цієї точки починається внутрішній психологічний конфлікт, що забирає нашу енергію і накопичує масу емоцій, на які все немає часу відреагувати (зайняті ж ми!) І все ж, що робити з нашою вічною зайнятістю на роботі, коли є ще інші справи, особливо сімейні?

Якщо є щось важливіше, ніж робота, займайтеся саме цим, особливо у випадках смерті чи важкої хворобі близьких. Адже проживання таких важливих моментів з близькими – один з найважливіших сенсів нашого життя і, упустивши, ці моменти вже не повернеш. На відміну від роботи, яку можна наверстати.

Якщо ж ви зорієнтовані працювати, і саме на цій роботі, то, все таки, варто спершу поговорити зі своїм керівником і з’ясувати, чи готовий він вам допомогти справитися з власними зобов’язаннями щодо сім’ї, дітей, зрештою, самого себе. Більшість керівників погодилися б якось допомогти, особливо, якщо піклуються про підлеглих.

Якщо ж керівник ніяк не хоче проявляти кращі «людські якості», залишається терпіти або домовлятися. Інколи, звичайно, простіше взяти лікарняний, якщо це відповідає вашим принципам.

Хоча, як на мене, перспективніше домовитися. По-перше, керівництво знатиме, що вас щось не влаштовує, по-друге, при конструктивному підході та здоровій ініціативі є шанс домовитися.

Якщо показати, що роботу можна виконати наперед, чи делегувати комусь,чи розбити по частинах…. Варіантів безліч. Пропрацюйте кожен з них і виберіть найприйнятніший.

Хоча, інколи достатньо просто змінити графік роботи, підійшовши до керівника з пропозицією змінити ваш графік роботи:

• починати роботу раніше і закінчувати раніше;
• скоротити обідню перерву;
• поєднати п.1 і 2;
• працювати вдома, поруч з рідними;
• домовитися, щоб відрядження не припадали на вихідні і ви мали достатньо часу на відпочинок та власні потреби.

Якщо завантаженість пов’язана з перенапруженням і робота тисне на вас, то поговоріть про це з керівником. Чітко вкажіть на її прояви. Він швидше усвідомить необхідність прийняття рішення, якщо ви звернете увагу на те, що недавно недоробили роботу чи помилилися через перевантаження – нехай знає, як саме така ситуація впливає на якість роботи. Про це обов’язково варто говорити з керівництвом, адже кому потрібні «сюрпризи», якщо ви зірвете строки виконання роботи чи не справитеся з наступним проектом?

Інколи на допомогу може прийти лікарняний лист, якщо це хороше рішення для вас.

Також є зміст:

• взяти відгул;
• попрацювати деякий час вдома; (інколи для підприємства краще, щоб працівник працював хоча би вдома, ніж коли робота зовсім не буде виконуватися);
• змінити розпорядок роботи, почерговість виконання  справ;
• скоротити тривалість робочого дня
• приходити пізніше, виходити раніше (до, речі, в часи СРСР вчені розглядали такий порядок виходу населення на робоче місце. Адже велика кількість нашого часу та енергії витрачається на безцільне і виснажливе стояння в автомобільних заторах, чергах і тривалих переїздах);
• скоротити обід;
• знайти ключ до свого керівника - те, що дасть йому можливість прийняти вашу проблему як свою.

Багато років назад я підійшла до свого керівника з божевільною на той час пропозицією – дозволити мені виходити на роботу пізніше. Мені, як сові, дуже важко зранку повноцінно включатися в роботу. Керівник, теж сова, мене зрозумів, і, на велике здивування всього колективу, дозволив розпочинати  роботу з 10.00 замість 9.00. Обід тривав 15 хв. Як не дивно, якість та кількість виконаної роботи не погіршилися. Розмір зарплати теж.

Також подбайте про власне тіло:

• щодня робіть обов’язкові обідні перерви з прогулянками парком, вулицею і т.д. Можна просто поспати в підсобці (при наявності такої);
• обов’язково складіть план погашення заборгованостей (справ) та виконайте його. Незавершені справи забирають нашу енергію і не пускають нас вперед;
• почистіть електронну пошту від спаму, зайвих розсилок та відмовтеся від соціальних мереж  – все те, що відволікає і забирає час. Адже непотрібні повідомлення це все-таки повідомлення, які ми теж читаємо, на це іде час;
• поділіть робочий час на 15-45 хвилинні блоки, під час яких ви зосереджуєтеся на одній справі, після чого  робіть перерву;
• пийте каву без кофеїну;
• якщо ви надто багато спілкуєтеся чи контактуєте під час робочого дня, більше часу відведіть на те, щоб побути на самоті. І навпаки;
• медитація, йога, спорт дуже ефективні при подоланні стресів;
• перегляньте денний розпорядок – просинайтеся і лягайте в один і той же час. Забезпечте собі 8 годинний сон;
• освойте дихальні вправи на розслаблення.

Надзусилля приводять до виснаження енергетичного потенціалу людини. Працівник, навіть дуже професійний, але виснажений та незадоволений, рано чи пізно перетвориться в проблему для керівника. Тому варто задуматися над власними пріоритетами і, звичайно, над  самооцінкою. Якщо керівник не готовий йти вам на зустріч і вас більше нічого не тримає на цій роботі, то є смисл пошукати собі нового керівника (і роботу заодно). Як то кажуть у народі, «шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе». Адже, лише приділивши час та увагу собі, своїм потребам та цінностям ми починаємо краще розуміти та цінувати себе, свій час і впевненіше розпоряджатися таким безцінним ресурсом  як власне життя.