Право на інформацію

Конституція України дає право громадянам на отримання інформації, а саме Згідно з статтею 40 Конституції України, всі громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

А питання практичної реалізації свого права дає закон України «Про звернення громадян» N 394/96-ВР від 02.10.96 та Закон України "Про доступ до публічної інформації". Отже, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій  незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Але які вони отримують відповіді!?Різні: - це не по суті, якісь необґрунтовані відмови,відписки тощо,а що стосується отримання документів чи їх копій – це питання ще складніше. Чому так сталося!? Відповідь є:- це ми громадяни дозволили. Отже,Вам не надали інформацію, або чиновник порушив закон про доступ. Що робити в такій ситуації?!

Кращий перевірений і надійний спосіб вирішити цю проблему – це звернутися до суду. Проте,для того що б суд не відмовив з "технічних причин",треба знати покрокову інструкцію складання позовної заяви та її подання до суду. І я сподіваюся,що ця стаття допоможе вам уникнути прикрих несподіванок, а ви будете впевнені, що зробили все необхідне для прийняття та розгляду судом вашого позову. Закон "Про доступ до публічної інформації" визначає, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім прав та обов’язків сторін, кодекс визначає чітку процедуру та порядок звернення до суду, окремі вимоги до форми та змісту позовної заяви. Вам не надали інформацію, або чиновник порушив закон про доступ.

 Отже, якщо ви бажаєте звернутися за захистом своїх прав до адміністративного суду, вам слід визначити компетентний суд, правильно оформити та подати позовну заяву відповідно до вимог законодавства та обґрунтувати свої вимоги, інакше суд поверне Вам позовну заяву. Розглянемо покрокову процедуру звернення до суду у справах про доступ до публічної інформації. Подивимось на важливі моменти, які потрібно знати і зробити на кожній із цих стадій. Існує сім кроків. Які необхідно здійснити і не обов’язково – це довіряти юристу чи адвокату. Кожен громадянин якісь прості речі має знати в своїх інтересах і самозахисті. Ну наприклад як кожен з нас має мобільний телефон,комп’ютер,Інтернет і знаємо процедуру  користування. Так і правовий самозахист.

А тепер про сім кроків.

Крок перший. Перед тим як складаємо заяву треба визначити що будемо оскаржувати,бо від цього залежить зміст позову та наші вимоги:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію;  4) надання неповної або недостовірної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку інформацію.

Крок другий. Пишемо позовну заяву.

Написання позовної заяви  здійснюється з дотриманням цілого ряду правил. Позов подається у письмовій формі і обов’язково повинен містити:

1) найменування суду, до якого подається заява, наприклад: "Ленінський районний суд міста Луганська";

2) прізвище, ім’я, по-батькові позивача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником; наприклад: "Богаченко Валентина Іванівна";

3) поштова адреса позивача, номер засобів телефонного зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності); наприклад: 91011, м. , вул. Крупської, 8, кв. 1; тел. (0642) 922053; e-mail: konsult_LTD@list.ru;

4) поштова адреса представника позивача, номер засобів телефонного зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності), якщо позовна заява подається представником, наприклад адвокатом;

5) ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи (якщо оскаржуються їх дії, рішення); наприклад: "Луганська міська рада";

6) поштова адреса відповідача, номер засобів зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

7) далі назва документа – "Позовна заява";

8) виклад обставин, якими ви обґрунтовуєте свої вимоги, тобто опис ситуації, що призвела до подання позову; наприклад: "01 листопада 2011 року я, Петренко Петро Петрович, звернувся до виконавчого комітету Київської міської ради з інформаційним запитом… станом на сьогоднішній день відповіді я не отримав… або отримав лист-відповідь, який містив неповну інформацію";

9) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, якою ви обґрунтовуєте свої вимоги, зокрема, копії документів тощо;

10) зміст позовних вимог, тобто те, про що Ви просите суд вчинити щодо спору, відповідача тощо;

11) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору;

12) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Слід мати на увазі, зо позовна заява з додатками подається в декількох екземплярах. Закон визначає, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Наприклад, якщо у справі крім вас фігурує лише відповідач Луганська міська рада – ви додаєте до позовної заяви ще один додатковий комплект із копій усіх документів. Якщо заяву підписав представник, до неї обов'язково додається копія довіреності чи інший документ, що посвідчує повноваження представника. Зокрема для керівника організації підтверджуючим документом буде той, що стверджує займану ним посаду (стаття 58 КАСУ), для члена чи працівника організації – довіреність, видана керівником організації і засвідчена печаткою цієї організації, для адвоката – ордер або договір про надання правової допомоги. Всі письмові додатки можна подавати в копіях, крім квитанції про сплату судового збору. Цей документ подається в оригіналі.Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Крок третій. Обґрунтовуємо вимоги і додаємо докази.

Основними доказами у справі є будь-які документи, які стосуються справи. Сам запит, будь-які документи у справі, поштові конверти із відміткою дати, поштові описи до листів, журнали вхідної та вихідної кореспонденції.

Крок четвертий. Сплачуємо судовий збір.

Розмір судового збору становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 28 грн. 23 коп. Реквізити для оплати ви можете дізнатися або на сайті суду, або в його канцелярії. До речі, там же представлена інформація про випадки звільнення від сплати збору або його зміну. У випадку якщо ви маєте таке право, вам буде потрібно зазначити про це у позові та додати до нього підтвердження. До суду, як додаток до позовної заяви, ви подаєте саме оригінал квитанції про сплату, а не копію.

Крок п’ятий. Обираємо суд.

Тепер слід правильно визначити суд, до якого подається позовна заява. Позовні заяви в адміністративних справах, зокрема в справах про доступ до публічної інформації, подаються в:

1) місцевий загальний суд (який діє як адміністративний) за місцезнаходженням відповідача - з адміністративними позовами до органів місцевого самоврядування, а саме сільських, селищних, міських голів та сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів.

2) місцевий загальний суд (який діє як адміністративний) або окружний адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача – за вашим вибором - до місцевих органів виконавчої влади (тобто районних та обласних державних адміністрацій).

3) окружний адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача - з позовами до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, обласних рад, Київської або Севастопольської міських рад, їх посадових чи службових осіб.

Слід вказати, що подання позову до неналежного суду зустрічається в судовій практиці досить часто. Тепер правильно визначити суд ви зможете досить просто, скориставшись зазначеним вище переліком.

Крок шостий. Подаємо позовну заяву.

Остання, завершальна стадія нашого процесу. Подати в суд позовну заяву, ми можемо двома способами: 1) або ви йдете в суд самі; 2) або ви відправляєте заяву поштою.

Рекомендую Вам безпосередньо йти із заявою до суду самим з кількох причин. По-перше, заява, відправлена поштою, буде йти довше, ніж, якщо ви принесете її самі. А головне, в багатьох судах досить ретельно переглядають позовну заяву вже при подачі (до того, як вона потрапляє до судді, або вона приймається суддею безпосередньо), і про помилки та недоліки, у вашому позові, ви можете дізнатися на місці, і по можливості там же їх і виправити.

Крок сьомий. Судовий розгляд.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі. Адміністративні позови щодо оскарження дій розпорядників інформації розглядаються судом в загальному порядку. Проте стаття Кодекс адміністративного судочинства передбачає можливість застосування судом скороченого провадження в адміністративних справах щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду інформаційного запиту. Особливістю скороченого провадження є не тільки короткі строки розгляду справи, але й те, що суд розглядає справу одноособово, без проведення судового засідання та без виклику до суду вас, відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Фактично ви в такому випадку, позбавлені можливості ознайомитися з запереченнями, які подаються відповідачем, та не можете представити суду додаткові докази чи пояснення. Це ще одна причина подавати максимум доказів, пояснень та аргументації, готуючи адміністративний позов. Постанова за результатами звичайного судового розгляду та скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Проте рішення суду апеляційної інстанції буде вже остаточним і оскарженню не підлягає.

І на останнє зразок  ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ (доданий файл).

Позовна заява