Процес децентралізації в Україні запустив механізм безповоротних змін, які відбуваються в об’єднаних територіальних громадах у всіх сферах життя. Наповнення бюджету сільських рад збільшилося у рази, а це відразу дало поштовх до розвитку як приміських, так і віддалених депресивних сільських територій. У зв’язку з тим, що у сільській місцевості занедбана інфраструктура, зношені об’єкти комунальної власності часто без правоустановлюючих документів, технологічно застарілі котельні, високозатратні прилади освітлення, відсутні генеральні плани забудови, топографічні зйомки, слабо організовані приватні послуги для населення, низький рівень адміністративних послуг органів місцевого самоврядування та багато ін., сформувалась потреба одночасно вирішувати багато завдань у громадах. Але, на жаль, якісні трудові ресурси придатні працювати ефективно за пристойну платню часто відсутні.
Наприклад, у громаді є проблема розвитку мовлення дітей дошкільного віку ( в середньому 100 дітей у кожній ОТГ). Громада вирішує облаштувати логопедичний пункт за кошти, які надходять до місцевого бюджету від платників податків та оплачувати роботу логопеда. Залишається найскладнішим завданням для голови громади це віднайти логопеда.
Територіальні громади - це величезне поле діяльності для приватних суб’єктів господарської діяльності, які здатні підвищити якість життя людей. Варто взяти до уваги чисельність населення : у місті Луцьку -200 тис. нас., у районах та ОТГ 838,5 тис.
Одним з актуальних видів економічної діяльності сьогодні є енергетичний аудит. Приватні підприємці активно розвивають наступні послуги: вимірюють тепловтрати у приміщеннях (приватних, комунальних), пропонують рішення щодо скорочення тепловтрат (технології утеплення, термореноваціюбудівель), проводять реконструкції мереж зовнішнього електроосвітлення із використанням LED ламп, заміна внутрішніх приладів освітлення, заміна старих електричних плит розжарювання на індуктивні та ін. Така робота приносить економічний ефект в громаді, тому що кожна ОТГ має близько 10000 м. кв. площ приміщень для організації соціальної сфери, які зобов’язана ремонтувати, освітлювати, прибирати, опалювати, витрачаючи на це кошти платників податків.
Перспективним є напрямок діяльності видобуток та продаж теплової енергії. Підприємці беруть в оренду старі котельні, модернізують їх, укладають договори енергосервісу та продають теплову енергію високої якості комунальним підприємствам під час опалювального періоду ( постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 845).
Завдяки процесам децентралізації жителі та влада територіальних громад усвідомлює, що власна активність, згуртованість, юридична та економічна грамотність, здатність до інновацій, відповідальність перед платниками податків за витрачені кошти формують довіру бізнесу до влади та дедалі частіше це приводить до приватно-державного партнерства. Наприклад: іноземний або український інвестор має намір поставити сонячну електростанцію на території ОТГ. Сільська рада готує пакет документів для розташування обладнання на умовах частки жителів громади у прибутках від генерованої сонячної енергії, а місцевий бюджет отримує дохід від плати за оренду земельної ділянки щороку.
Формується розуміння реальної цінності ресурсів громади: національні пам’ятки, ліси, водойми, гори, резерв піщаних грунтів, чорноземи, ландшафти тощо. Законом про Зелений туризм дозволено на сільських територіях приймати туристів у кожній садибі до 29 чоловік із поселенням та харчуванням. Залучення у громади гостей, туристів приносить кошти до місцевого бюджету та піднімає добробут жителів.
Чому вигідно підтримувати та розвивати бізнес на територіях ОТГ? Орган місцевого самоврядування (сільська рада) має забезпечити баланс між витратами на утримання соціальної сфери та надходженнями коштів до бюджету. Розвиток громади можливий паралельно із зростанням приватного бізнесу, тому що суб’єкти господарської діяльності сплачують до місцевих бюджетів ПДФО, єдиний податок, акцизний збір, орендну плату за землю, податок з нерухомості, податок на землю. Приватно-державне партнерство забезпечує монетизацію коштів в громаді, тому що із кожної виплаченої гривні, за надані послуги чи товари, з місцевого бюджету підприємцю зареєстрованому на території ОТГ у бюджет повертається частина коштів у формі податків.
У громадах формується потреба в організації перукарень, майстерень з ремонту одягу, постачання питної води, СТО, медіатеки для розвитку дітей, спортивних майданчиків, розвиваючих гуртків, освітніх послуг, медичних послуг та ін. Також жителі громади мають потребу отримати послуги державного реєстратора, нотаріуса, кадастрового реєстратора, адвоката, БТІ. Суб’єкти господарської діяльності мають рухатися завжди за клієнтом. Покращення якості життя у сільській місцевості одночасно приводить до зростання доходів підприємців і їх розвитку.
Актуальності набув розвиток агропромислового сектору через Державні програми, регіональні програми, місцеві програми підтримки. Усі перелічені програми спрямовані на відшкодування фермерам % по кредитах (на рівні 2 ставок НБУ, це 27%), які залучаються на будівництво виробничих сільськогосподарських будівель, с/г техніку, вирощування ВРХ та ін.