РОЗРАХУНКИ ЕЛЕКТРОННИМИ ГРОШИМА – НЕ ДЛЯ ПІДПРИЄМЦІВ НА ЄДИНОМУ ПОДАТКУ

Україна не стоїть осторонь світових тенденцій і активно використовує електронні гроші. Обіг їх регулюється затвердженим Правлінням Національного банку України Положенням про електронні гроші в Україні (далі – Положення № 481). Крім того, НБУ розробив законопроект, яким планується доповнити Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" спеціальною статтею, яка регулюватиме особливості випуску та здійснення операцій за допомогою електронних грошей.

Так, що ж собою являють електронні гроші? Електронні гроші повністю моделюють реальні гроші. При цьому, емісійна організація - емітент - випускає їх електронні аналоги, звані в різних системах по-різному (наприклад, купони). Далі, вони купуються користувачами, які з їх допомогою оплачують покупки, а потім продавець погашає їх у емітента. При емісії кожна грошова одиниця завіряється електронним друком, який перевіряється випускаючою структурою перед погашенням.

Одна з особливостей фізичних грошей - їх анонімність, тобто на них не вказано, хто і коли їх використовував. Деякі системи, аналогічно, дозволяють покупцеві отримувати електронну готівку так, щоб не можна було визначити зв'язок між ним і грошима. Це здійснюється за допомогою схеми сліпих підписів.

Варто ще відзначити, що при використанні електронних грошей відпадає необхідність в аутентифікації (це процедура, що перевіряє, чи має користувач із пред'явленим ідентифікатором право на доступ до ресурсу), оскільки система заснована на випуску грошей за зверненням перед їх використанням.

Покупець заздалегідь обмінює реальні гроші на електронні. Зберігання готівки у клієнта може здійснюватися різними способами, що визначається використовуваною системою. Різні системи пропонують різні схеми обміну.

Однак на початку 2012 виникла ситуація, котра серйозно занепокоїла платників єдиного податку-фізичних осіб, які приймають електронні гроші як оплату за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги):

З 1 січня набрали чинності положення Податкового кодексу України (далі – ПК України) щодо спрощеної системи оподаткування. П. 291.6 ст. 291 ПК України зобов’язує всіх платників єдиного податку (як фізичних, так і юридичних осіб) здійснювати розрахунки за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). До 2012 року зазначена вище вимога стосувалася тільки платників єдиного податку-юридичних осіб.

Що  ж робити спрощенцям після внесення змін до Податкового кодексу?

Тож у платників єдиного податку виникає запитання:

· чи можуть вони тепер використовувати електронні гроші як спосіб розрахунку?

·  Електронні гроші - не гроші?

Відповідь на це питання є неоднозначною, оскільки чинним законодавством не надано чіткого визначення терміну "гроші". Так, якщо розглядати гроші через призму форми їх існування (готівкова або безготівкова, як зазначено в п. 291.6 ст. 291 ПК України), то електронні гроші не можна вважати грішми.

Відповідно до Положення № 481 електронні гроші – це не банкноти/монети (готівка) та не записи на банківських рахунках (безготівкові кошти), а грошові зобов’язання емітента електронних грошей. Електроні гроші купуються за "реальні" гроші і погашаються "реальними" грошима, але в будь-якому разі вони не ототожнюються між собою. Якщо електронні гроші не вважаються грішми, то й розрахунки за допомогою електронних грошей не є розрахунками у грошовій формі.

З іншого боку, електронні гроші є зобов’язаннями, але й готівку та безготівкові кошти за їхньою юридично природою теж можна вважати зобов’язаннями. Перші є безумовними зобов'язаннями Національного банку, а другі – зобов’язаннями банків перед клієнтами.

Якщо брати до уваги зазначене вище визначення, очевидно, що електронні гроші теж потрібно вважати грішми. Електронні гроші є особливим товаром, що виконує роль еквівалента вартості товарів.

Заборона, встановлена п. 291.6 ст. 291 ПК України, є "історичною". Її фактично було перенесено до ПК України з Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (розширивши суб’єктний склад, на який вона поширюється, за рахунок платників єдиного податку-фізичних осіб). Однак, Указ був прийнятий ще у 90-х, коли не існувало електронних грошей, і його положення щодо обмеження способу розрахунків були в першу чергу направлені на заборону використовувати такі способи розрахунків як бартер та взаємозалік. Для розрахунків електронними грішми така заборона наразі є нелогічною та непослідовною в контексті анонсованої програми розвитку саме електронних форм розрахунків.

Що ж залишається робити платникам єдиного податку-фізичним особам?

В листі Мінекономрозвитку від 17.09.2013 р. №3112-13/32401-14 зазначило, що згідно з п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за товари (роботи, послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Дані розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді.

З огляду на це, фізособи - платники єдиного податку не можуть здійснювати розрахунки за товари (роботи, послуги) через електронні платіжні системи. У разі ж використання платником єдиного податку у своїй діяльності електронних грошей, він зобов'язаний сплачувати податок за ставкою 15%.

Насамкінець Мінекономіки зазначило, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 р. N 386-р схвалено Стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні, яка визначає в якості однієї з пріоритетних державних цілей - розвиток електронної економіки в перспективі до 2020 року, що в майбутньому дозволить усунути ці законодавчі обмеження.

Список використовуваної літератури:

1.  Податковий Кодекс України. п. 291.6 ст. 291.

2.  Лист Мінекономрозвитку від 17.09.2013 р. №3112-13/32401-14.

3. Електронні гроші: накопичення, використання, зберігання, безпека/Черінь ред. В.П. Невежіна - М., 1995. - стор. 364

4. «Дебет-Кредит».Рубрика: Спрощена система / Фізособи — підприємці на єдиному податку. Теги: Єдиний податок, електронні гроші. Волос Наталія.

5.  Офіційний сайт платіжної системи WebMoney Transfer - http://www.webmoney.ru