Шанс отримати пенсію чи шанс до неї дожити…

Про забезпечену старість після довгих років роботи не мріють, а думають, як чоловіки так і жінки. Ключове слово «думають». Тому що мрії можуть збуватися, а от думка може матеріалізуватися у негідну пенсію чи гідну  соціальну допомогу.  Вільний вибір невільника – працювати 30-40 років і отримати 894 гривні (розмір мінімальної пенсії з 1 січня 2013 року) чи без особливого ентузіазму заробити за життя 15 років трудового стажу і теж мати - 894 грн. Навіть при таких смішних виплатах Пенсійний фонд на межі фінансового краху. За результатами 2012 року дефіцит Пенсійного фонду становить 27 млрд. грн. На 2013 рік дефіцит Пенсійного фонду заплановано дещо менше – майже 22 млрд. грн. Постає одвічне питання: де брати гроші?

Сьогодні один працюючий офіційно утримує одного пенсіонера, неофіційно – майже двох. Не сприяє наповненню бюджету пенсійного фонду підвищення пенсійного віку для жінок.  Що з них спитати? Працюють все життя на мало оплачуваному рівні, а відтак і пенсії отримують  малі. Та ще й проблеми створюють для уряду  – живуть на 11-13 років довше, у віці 45-60 років – їх вдвічі більше, а ніж чоловіків такого самого віку (карти Гендерного портрету Чернівецької області станом на 01.01.2010 року). Народжують дітей і ще хочуть, щоб  період відпустки по догляду за дитиною зараховували до пенсійного стажу. Дивні створіння – ви ж не працюєте, ви «сидите» у відпустці по догляду за дитиною, це означає, що ніхто за Вас страхових внесків до Пенсійного фонду не сплачує.

З чоловіками простіше - середня тривалість їх життя становить 62-64 роки. Даються взнаки шкідливі звички, стресові ситуації, робота у важких та шкідливих умовах  Проте пенсію вони отримують вдвічі більшу, а ніж жінки. Така собі компенсація. Вихід із цієї ситуації один – підвищувати пенсійний вік. На вимогу міжнародного валютного фонду жінкам вже підвищили пенсійний вік до 60 років, щоб зменшити в часі пенсійні виплати. Правда, в якості бонусу, запропонували жінкам по 2,5% за кожні 6 місяців більш пізнього виходу на пенсію, але як тільки виповнилося 60 - бонусна надбавка відміняється. То ж можна припустити, що при отриманні чергового траншу, планка пенсійного віку буде піднята чоловікам до 65 років, щоб і думати про пенсію не сміли.

Піднімаючи пенсійний вік жінкам державні мужі точно знали, що жінки на майдан не вийдуть. Надто високий рівень відповідальності у наших жінок. Уявіть собі один день,  коли на роботу не вийшли вчительки, медсестри, державні службовці нижчого рівня, що забезпечують показники роботи державних службовців вищого рівня, техпрацівниці, виховательки, секретарки, кухарки. Це ж катастрофа! Єдине, що в цьому випадку не понесе збитків, так це сесії Верховної, обласної і міської рад. Яка різниця: приймати рішення з жінками чи без них? 10% жінок-депутатів у радах цих рівнів не мають впливу на процес прийняття рішень. А відтак  їх можливістю чи бажанням працювати після 55 чи 60 років ніхто перейматися не буде.

Пенсія – це той платіж, який за своїм призначенням має забезпечити гідне життя людини, що перестала працювати. І щоб її отримати потрібно впродовж усього робочого періоду вкладати в пенсійну скриньку на персоніфікований рахунок. На сьогодні єдиний соціальний внесок є найбільш обтяжливим для роботодавця. Відтак маємо заробітну плату в конвертах. І люди змушені погоджуватися працювати за таких умов, тому що надто багато претендентів на одну вакансію. Не викликає подиву, коли посадовців самого високого рівня запитують про соціальний пакет, відповіді як такої немає. Соціальний пакет діє там, де забезпечені високі соціальні стандарти для всіх.

1 жовтня 2011 року набув чинності Закон України №3668 «Про законодавче забезпечення реформування пенсійної реформи», ініційований С.Тігіпко.

Закон передбачає три ступені пенсійного страхування: солідарна система; державна накопичувальна; недержавна накопичувальна система, тобто, добровільна.

Із солідарною зрозуміло – платимо аби платилося. Державна накопичувальна система запрацює тоді, коди Пенсійний фонд стане бездефіцитним?! Залишається недержавна накопичувальна система. Її  законодавчо закріпили на державному рівні. І знову ж таки чоловікам в цій ситуації комфортніше. Рівень заробітної плати чоловіків значно вищий. В окремих галузях розрив у середній заробітній платі чоловіків і жінок становить від 10 до 30%., тому внести у накопичувальний недержавний фонд 3-5 тис. грн. на рік чоловікам доступніше. Коли досліджували стан підприємців і членів сімї, що допомагають вести бізнес, виявилася цікава тенденція. Чоловік, зареєстрований підприємцем, а дружина допомагає йому, образно кажучи, на громадських засадах. За чоловіка сплачують єдиний соціальний внесок, а на дружині економлять кошти сімейного бюджету. Відтак в результаті трудового стажу у неї немає і найбільше, що вона отримає в результаті - це пенсію за віком, а то й соціальну допомогу від держави, коли не буде мати бодай 15 трудових років.

Потрібно не підвищувати пенсійний вік, а реформувати пенсійну систему таким чином, щоб вже сьогодні паралельно із солідарною системою, почала діяла державна накопичувальна схема. Зменшення навантаження на роботодавця неодмінно збільшить виплату легальної заробітної плати і збільшення її розміру. А поки що: Жіноцтво, зберігаймо форму – нам треба пережити й цю реформу.