Соціальне проектування та навчання дією

Пишу цю статтю за результатами участі у науково-практичній студії з питань соціального проектування та з метою надання практичних порад нашим учасникам тренінгів, які вирішили для себе займатися соціальним підприємництвом або брати участь у реалізації соціальних проектів на місцевому рівні.

В рамках розгляду нашої теми хочу не тільки визначити значення та важливість соціального проектування, а й також розглянути та рекомендувати цікаву та достатньо ефективну технологію «Навчання дією», яка використовувалась в ході набуття досвіду учасниками науково-практичної студії. 

Так, спочатку згадаємо, що соціальне проектування - це різновид усвідомленої інноваційної діяльності, а соціальний проект - це сконструйоване ініціатором проекту соціальне нововведення, яке має позитивний за соціальним значенням певний влив на людей або заздалегідь визначену соціальну групу, громаду.

Такі проекти надають певну можливість апробації ідей та залучення для їх реалізації відповідних ресурсів. Зараз, у наш час сталих змін та реформ, виникає критична необхідність створення та впровадження проектів з організації соціальної роботи, в першу чергу для ефективного вирішення нагальних проблем місцевих громад. Вони повинні включати в себе всі  елементи ефективної системи дії, а саме: починаючи від чітко визначених проектних цілей,  створених спеціально для них установ, певних об'єктів, систем соціального захисту, розроблених та затверджених відповідних регламентів та документів, розрахованих матеріальних ресурсів, до  практичних заходів з їх досягнення.

Також при створені проектів треба врахувати, що вони різняться, по-перше, за характером запланованих змін, вони можуть бути інноваційними або підтримуючими. По-друге, за характером діяльності, визначаємо освітні, науково-технічні, культурні або інші послуги. По-третє, за масштабами, можуть бути достатньо різними: від мікропроектів до мегапроектів. По-четверте, за особливостями фінансування, бачимо інвестиційні, кредитні, бюджетні, благодійні тощо. По-п’яте, за термінами реалізації, вони можуть бути коротко, середньо або довготерміновими.

Для повної картини розглянемо цикл створення та реалізації проекту, який складається, по-перше, з оцінювання ситуації, що склалася, та появи ідеї; по-друге, з планування самого проекту; по-третє, з впровадження цього проекту; по-четверте, з оцінювання результатів та моніторингу виконання проекту, що призводить до появи нові ідеї.

З огляду на вищевикладене, ми бачимо, що ефективне соціальне проектування вимагає не тільки відповідального відношення до цієї справи, а й також виконання певної послідовності дій – алгоритму, який на кожному своєму етапі повинен бути чітким та виконаним в повному обсязі.

Виникає логічне питання, з чого ж почати та чи можна навчатись та розвиватись вже зараз в рамках цієї діяльності. Ось тут нам на допомогу приходить цікава технологія «Навчання дією» (в оригіналі «Action Learning»).

Автором цього методу став англійський консультант і дослідник Рег Реванс, котрий вважав її найкращим способом навчання без відриву від повсякденної роботи. Ще в першій половині минулого сторіччя він звернув увагу на проблему відповідності теоретичних знань до їх практичного застосування. В подальшому, вивчаючи цю проблему, він дійшов висновку, що знання можуть бути тільки результатом дії. Саме ця теза була покладена ним в основу його методу навчання.

Вперше ця технологія була застосована наприкінці 60-х років ХХ століття на бельгійських вугільних шахтах, коли вищий менеджмент цих шахт поставив перед ним завдання підвищити рівень менеджменту та ефективність роботи на шахтах в умовах, коли виробнича технологія не дає можливості відволікати менеджмент і працівників для одержання додаткової освіти і знань. Результат виконання завдання перевершив всі очікування, тому і сьогодні вона використовується в різних формах на практиці, у тому числі, й на заході, де я мав змогу особисто переконатись у її ефективності.

Що ж, розглянемо її більш детально у вигляді формули, яку розробив дослідник, а саме навчання (Learning) відбувається за рахунок програмних знань (Programmed knowledge) та питань (insightful Questioning), які ведуть до інсайдів, виникає пізнавальна діяльність, споглядання свого внутрішнього світу, коли людина вчиться сама керувати процесами мислення.

Виділимо принципові особливості цієї технології, використовуючи які можна ефективно стимулювати розвиток креативних здібностей соціальних проектувальників: по-перше, вони працюють над реальними завданнями соціального проектування, а не над вигаданими кейсами. По-друге, вони навчають один одного, а не чекають допомоги вчителя. По-третє, учасники мають ексклюзивну можливість почати свій розвиток з самого початку, працюючи над реальними проектами та їх реалізацією. По-четверте, учасники працюють на впровадження отриманих результатів, а не на підготовку доповіді, плану або рекомендацій щодо їх застосування на практиці. По-п’яте, цей процес сприяє виникненню нової креативної мотивації в практичній діяльності кожного з учасників.

Давайте підведемо підсумки та зробимо головні висновки нашої статті: по-перше, «навчання дією» - це результат спрямований на вирішення завдань, для яких не існує однозначних відповідей, що суттєво підвищує можливість не тільки вирішувати проблеми, а також побачити свій проект під різними кутами зору. По-друге,такий підхід безперечно відносить «навчання дією» до методів стимулювання креативних здібностей його учасників. По-третє, заради досягнення нашої мети ми маємо вчитись ефективно застосовувати соціальне проектування на практиці.

Враховуючі вище сказане, можна рекомендувати нашим учасникам тренінгів активно використовувати метод «навчання дією» в своїй практичній діяльності в рамках організації ефективного соціального проектування.

Дякую за увагу та бажаю успіху у соціальному проектуванні!