Суть та причини виникнення ренти. Земля як фактор виробництва

Земля як фактор виробництва, а в сільському господарстві як найважливіший засіб виробництва приносить земельному власнику й товаровиробнику особливий вид доходу - земельну ренту. Земельна рента («рента» - від лат. Reddita - повернення назад) є специфічною економічною формою, у якій в сільському господарстві привласнюється дохід, отриманий від виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на певній земельній ділянці.

З виникненням власності на землю виникає й відповідна їй форма доходу - земельна рента. В широкому значенні рента - доход, який отримує власник капіталу, землі, облігацій тощо. В даному випадку зміст ренти багато де в чому співпадає зі змістом процента, якщо його розглядати в широкому значенні.

У вузькому значенні  земельна рента - це не трудовий доход, який отримує земельний власник від землі. Підставою для отримання такого доходу є право власності на землю. Отже, земельна рента - це економічна форма реалізації власності на землю.

Власність на землю існує давно (ще за рабовласницького суспільства), тому слід розрізняти ренту докапіталістичну й капіталістичну. Докапіталістична (рабовласницька, феодальна) земельна рента вилучалась на основі особистої залежності без посереднього виробника (раба, кріпака) від власника й тому охоплювала весь додатковий продукт, а іноді й частину необхідного. Сучасна капіталістична рента виникає на основі прикладання капіталу до землі й тому виступає в загальній масі додаткового продукту як надлишок над середнім прибутком.

Отже, земельна рента за своєю природою - це ніщо інше, як надлишкова додаткова вартість. Причиною її виникнення є природні й соціальні монополії, характерні для сільського господарства, які породжують відповідно три основні види земельної ренти: диференціальну, абсолютну й монопольну.

Рента, як економічне явище, означає постійно отримувану частину доходу з капітала майна чи землі, що не вимагає від власника ніякої підприємницької діяльності. Земельна рента, як економічна рента з землі, є однією з форм розподілу створеного національного доходу. В економічній свідомості реформаторів аграрного сектора домінує упереджена думка щодо досягнення ефективності сільського господарства через формування ринку землі на основі приватної власності та ринкових законів функціонування, що є неточним. Земля - надто специфічний товар, тому ринковий механізм попиту і пропозиції просто не впливає на ціну землі. Специфіка землі як фактора виробництва та як товару визначається такими чинниками: по-перше, земля як ресурс характеризується обмеженістю. Обмеженість означає, що суспільство не може запропонувати більше ресурсів, ніж хотіли б мати люди. Обмеженість землі абсолютна. Пропозиція землі не збільшується, вона може лише зменшуватися, тоді як попит постійно зростає. Земля унікальний ресурс - напівтовар, замінників якому знайти неможливо.

По - друге, специфіка земельного ресурсу як фактора - в тому що не тільки його кількісні параметри зменшуються, а й постійно знижуються і якісні характеристики. Сьогодні у світі потребують капіталовкладень для свого відновлення 15% оброблюваних земель.

По-третє, за умов загострення світової продовольчої проблеми вирішення питань реформування аграрного сектора економіки України набуває не лише суто національної, а міжнародної ваги

По-четверте, “перегрів” економіки та її глобалізація зумовлюють посилений “тиск” на кожну ділянку землі з точки зору прикладання капіталу або її привласнення як об’єкта власності. Тобто монополія на землю як на об’єкт власності та господарювання є економічною умовою формування та привласнення усіх видів ренти.