психолог медичного центру «Асклепій», заступник голови Комісії з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства та гендерної політики Громадської ради при Закарпатській ОДА І (2010-2012рр.) та ІІ скликання (2012-2015рр.), член Асоціації Свідомого Батьківства (м. Київ); голова Закарпатського осередку Української Конфедерації Психоаналітичних психотерапій; екс-голова Закарпатського осередку Української спілки психотерапевтів (2010-2013рр.).
Внутрішня психічна реальність межової особистості (borderline) коливається від яскравого переживання до відчуття абсолютної пітьми. «Мислити себе очима Іншого» - дитяча психічна норма зберігається у наступних вікових періодах. Залежність від зовнішнього «дзеркала» перетворює життя межової особистості на суцільне страждання. Пригадуєте вислів з відомої казки: «Я ль на свете всех милее?» Далі відомо, що відбувається, коли дзеркало говорить щось приємне або неприємне. Для borderline такими дзеркалами є інші люди.
Чорно-біле сприйняття себе переноситься і на зовнішню реальність. «Ти найкращий/найкраща…» «Ти мені дана Богом…» «Такі, як ти – рідкість…» За подібними визнаннями не забариться агресія та знецінення, як тільки Інший критикуватиме чи висловить незадоволення стосунками.
Відповіді на прості запитання при первинному інтерв’ю – розповісти про себе, про батька, матір, про те, яка ти жінка, який мужчина – виявляють чорно-білі стосунки з собою та іншими. Навішування ярликів також відображають амбівалентність світу borderline- особистості. Дружина – «звичайнісінька»… Батько – «алкоголік»…
Нарцисичний компонент проявляється у ставленні до себе: «я невизнаний геній – я ніхто»,» я все знаю – я бездарність»… Поділ світу на чорно-біле спрощує багатогранність і різноманітність світу до «своїх-чужих», «добрих-злих», «красивих-потворних». Одна характеристика когось, чогось спричиняє витіснення в безсвідоме всього, що між полюсами. Унеможливлюється цілісне сприйняття себе й Іншого, світу загалом.
Борці за правду, ідеалісти, революціонери, вільні художники – особистості з чорно-білим світом. В умовах сучасної війни ми всі зіткнулися з феноменом borderline на прикладі добровольців, «воїнів світла». Без них подвиги та військова звитяга на початку воєнної кампанії стали б неможливими. Далі – після бойових дій, постає питання реабілітації ветеранів. Тож, спрямування їхньої енергії в русло боротьби за мирні цілі, права тих же ветеранів, інші війни, громадська діяльність – добрі інструменти соціалізації й адаптації бійців в мирному житті. Для них війна має продовжитися в соціально прийнятній формі за загально корисні справи.
Емоційне застрягання в новонародженості та ранньому дитинстві породжують емоційний голод, ненаситність. Щоб наїстись – потрібно довіряти. Довіра не сформувалась через неприйняття з боку значимих суб’єктів. Пошук «доброї мами» та безумовної любові в зовнішньому середовищі підтверджують ідею про «поганість» Інших та світу загалом. Справа тут в тому, що така інтенція спрямована до матері, ранніх дитячо-батьківських стосунків. Знайти подібне в партнері, колегах, друзях просто не можливо. Там стосунок завжди умовний.
Світ та інші люди несправедливі – вони не відповідають високим ідеалістичним вимогам межової особистості. Розчарування, ревнощі, лють, відчай, сум – емоційна палітра borderline.
29.09.2015 - Емоційні дефіцити, багатство і бідність, губки та діряві умивальники…
19.06.2015 - Психологічна порадня: самодопомога при панічній атаці, в ситуації стресу та переживанні втрати
Додати новий коментар