А як Ви запам’ятовуєте інформацію?

Давайте зробимо маленький регрес в дитинство і пригадаємо, яку кількість матеріалу потрібно було опрацьовувати і головне запам’ятовувати… На жаль, в школі нас не вчать, як правильно сприймати і запам'ятовувати прочитану інформацію.

Більшість вчителів вважають, що учні повинні прочитувати книжки від А до Я і інформація повинна назавжди залишатися закодованою в їх голові. Від такого методу якщо і є сенс, то дуже сумнівний, тому що в школі ми старанно «зазубрювали» матеріал, розповідали біля дошки і забували практично відразу після того, як виходили з класу. Для того, щоб новий матеріал був засвоєний, його мало прочитати. Його потрібно зрозуміти. Якщо ж обсяг інформації значний, на її засвоєння може піти величезна кількість часу і сил. А під час сесії та іспитів така трата часу для студентів – недозволена розкіш, а в дорослому віці, коли такий шалений потік інформації, яку блискавично треба освоювати, щоб бути конкурентоздатною особистістю, тим значнішої актуальності набуває дане питання.

Метод називається SQ3R або SQRRR – «дослідження, питання, читання, читання і огляд», тобто «оцінка, питання, читання, спогад і рецензія». А тепер давайте більш детально розглянемо дані представлені етапи:

1. Оцінка

Спочатку ми проводимо оцінку тексту, який освоюємо: скануємо його зміст, вступ і заключну главу для того, щоб отримати загальне уявлення. Цей додатковий погляд на книгу або документ дасть вам можливість зрозуміти, чи містить він необхідну інформацію. Якщо ні, значить, не варто витрачати на це час.

2. Питання

Запишіть будь-які питання, які приходять вам на думку з приводу теми, яка Вас зацікавила. Ще раз проскануйте поглядом документ і відзначте про себе моменти, які можуть містити в собі відповіді. Питання в цьому випадку можна прирівняти до цілей дослідження, заради якого ви читаєте текст, а розуміння відповідей допоможуть вам структурувати отриману інформацію.

3. Читання

Тепер прочитайте текст. Читайте повільно і уважно уривки, в яких міститься актуальна інформація. На це може піти досить багато часу, особливо якщо текст складний і сам по собі практично цілком є ​​важливою інформацією. Під час читання робіть про себе позначки, створюючи свою карту пам'яті (Mind Map). З уривками, які містять в собі незначну інформацію, можна просто додатково ознайомитися.

4. Спогад

Після того, як Ви прочитали потрібний уривок з тексту, переведіть його своїми словами в голові кілька разів, це як пришвидшена перемотка відеоролику. Виділіть для себе основні факти або процеси, які стосуються досліджуваного Вами об'єкта, і подивіться, як інша інформація укладається навколо них. Тобто Ви просто розкладаєте в своїй голові «по поличках» весь вивчений матеріал: це основні моменти, а це інформація, яка підкріплює їх.

5. Рецензія

Після того, як Ви ще раз прокрутили в своїй голові інформацію та розклали все по поличках, прийшов час для заключного етапу – рецензії. Це може бути і повторне прочитання документа, і додаток зроблених заміток, і обговорення прочитаного з кимось іншим. Але найефективніший метод закріплення інформації – це викласти її комусь ще, тобто поділитися отриманою інформацією.

Цікаво було б дізнатися, яким чином Ви засвоюєте новий прочитаний текст. Особливо коли потрібно прочитати великий обсяг, а часу на це відведено мало. Буду рада отримати від Вас зворотній зв'язок.

27.03.2015 - Найпоширеніші «підводні камені» при плануванні часу. Як їх уникнути?