Я – це я

В житті не існує якихось єдиних правил, які можна використати в будь-якій ситуації. Не завжди з певністю скажеш, що якийсь вчинок є добрим чи поганим. У житті, насправді, все відносне… Але одне я знаю напевне: кожен з нас неповторна особистість. Наше завдання – знайти внутрішню красу, розкрити свій потенціал і бути щасливими.

         Щоб здаватись добрими та чесними людьми не треба намагатися вдавати із себе кращих, ніж ми є насправді. Примушуючи себе до чогось, ми робимо щось таке, що не відповідає нашій сутності. Тому ефективне лише таке виховання, яке привчає бути самим собою. Бути, а не вдавати!

         Не раз ми боїмось говорити комусь, хто ми є, бо коли скажемо, то це може не сподобатись. А згодом і самі забуваємо, хто ми є і що насправді нам хочеться. Але ж це все те чим ми багаті!.. тому, що Я – це я. У всьому світі немає нікого, подібного до мене. Мені належить усе, що в мене є: моє тіло, усе що воно робить; мої почуття, хоч би якими вони були – тривога, задоволення, напруження, любов, роздратування, радість; усі слова, які я можу вимовляти: ввічливі, лагідні чи грубі, правильні чи неправильні; мій голос, гучний чи тихий; усі мої дії, звернені до інших людей чи до себе самої. Мені належать всі мої фантазії, мої мрії, всі мої надії і страхи. Мені належать всі мої перемоги й усі мої поразки та помилки. Усе це належить мені…Кожна людина має право на помилку. Кожна людина має право щось не знати. Кожна людина може приймати нелогічне рішення.»

Але натомість, нам часто дуже зручно заперечувати незручні речі. Заперечення: «Ні це не так! Я цього не бачу, не знаю, тому його не існує» - часто вважають ефективним способом вирішення проблем, наче дитина котра ховає сміття під килим. Заперечуючи, ми «успішно» вирішуємо найрізноманітніші, часом дуже складні та неоднозначні питання. Бо так простіше, бо це нас захищає від болю, страху, вагань та наслідків.

Заперечення – один із надійних захисних механізмів психіки. Ми так ефективно «не помічаємо» індивідуальних, міжособистісних, глобальних проблем і при цьому продовжуємо жити, наче нічого не сталось, що просто дивно. Звичайно деколи це необхідно для того, щоб залишитись на позитиві і не впасти в стрес,  але ж не завжди…

Найцікавіше те, що ми не помічаємо незручних речей і в собі. Немов десь існує угода: ти не помічаєш це у мені, я – в тобі, ми – один  в одного, тому цього не існує, тому ми всі – герої. І хтось може це назвати етикетом, хорошими манерами, досвідом, мудрістю. Так колективно ми  одне в одному підтримуємо ілюзію успіху. І мабуть, деколи, це має свій сенс. Звичайно ж, якби ми помітили ЦЕ, то довелося б терміново «вжити заходів». Бо з неблагополуччям потрібно боротись, проблеми вирішувати, а для цього потрібна неабияка мужність, вміння взяти відповідальність на себе за свої ж вчинки, розвинена сила волі, стійкість та впевненість в собі. Інакше кажучи, потрібно відчувати себе цілісною особистістю, розуміти себе, адекватно сприймати реальність і мати достатній внутрішній потенціал для того, щоб бачити в собі «і світло і тінь», тобто сприймати та любити себе такою яка ти є. Але мало хто готовий до того, щоб бачити «темні сторони себе» і свого життя. Але ж без тіні немає і світла! Це як, Інь Янь, що складає одне ціле. Чому ж нам так важко подивитись на себе з іншого боку і прийняти, що і це є Я. Простіше заперечувати… Один чоловік вважає себе добропорядним сім’янином, який дбає про інтереси близьких, у той час в його сім’ї (і часто від його ж рук) буяє справжнє насильство – фізичне, психічне… інший «турбується»  про   екологію, зрубуючи живі дерева під час пікніку… третій турбується про здоров’я, а діє проти нього. Можна наводити безліч подібних прикладів.

Звичайно, простіше жити так, як ми звикли – за одним і тим самим сценарієм. А дехто навіть не замислюється над тим, що можна жити інакше. Між поглядом і пострілом для реагування відведено не більше миті. Але ми не даємо собі часу навіть на усвідомлення ситуації, не кажучи вже про виявлення проблем, котрі заважають нам жити повним життям…

Можливо, вже прийшов час, щоб змінити сценарій?

04.09.2015 - Що таке стрес і як його зменшити?

05.04.2013 - «Магічне мислення»

16.07.2012 - Уява, як природній ресурс

07.05.2012 - 10 простих кроків до самодисципліни

03.05.2012 - Як діяти в конфлікті