Як впоратись з хвилюванням. Методи саморегуляції

Є речі, які постійно отруюють нам життя. Всюди ми шукаємо способів, як таких речей позбутися. Але часто, особливо з розмаїттям інформації у всесвітній мережі, важко знайти для себе дієвий рецепт. Кожна людина, рідше чи частіше, відчуває хвилювання. Часто ми відчуваємо невпевненість, певну скованість при знайомстві з новою людиною. Часто ми відчуваємо хвилювання перед початком нового етапу у нашому житті. Безліч питань - а як воно буде, а якщо я не справлюся, а якщо мені не сподобається та багато інших - нав`язливо окуповують нашу голову і ніяк не можна їх звідти вигнати. Часто ми боїмося приступати до нової роботи. Надто часто, ніж хотілося би у цьому зізнатися. Як же бути? Скільки ще внутрішні страхи та безпричинне хвилювання буде отруювати нам життя та позбавляти багатьох чудових можливостей, що відкриваються щодня в нашому стрімкому цікавому світі?

Є багато способів саморегуляції. Напишу про ті, які використовую сама та багато разів розповідала на тренінгах людям, яким, надіюсь, вони теж стали у пригоді.

Техніка відкладання занепокоєння

Якщо намагатися позбутися свого хвилювання постійно, то цим воно тільки буде посилюватися. Це надто велика зміна, яку неможливо здійснити в одну мить. Потрібно дозволити собі мати хвилювання. Треба прийняти рішення приділяти увагу своєму хвилюванню або своїм страхам. Просто почати контролювати, коли саме хвилюватися. Суть цієї техніки полягає в тому, щоб для свого хвилювання визначити певні рамки. Ви не намагаєтеся ігнорувати свої страхи. Тим не менше, ви відкладаєте той час, щоб подумати про них. Для цього:

·        подумки погодьтеся подумати про свою проблему;

·        призначте час в майбутньому подумати про це;

·       коли настане цей час – повністю віддайтеся роздумам про занепокоєння, що вас доймає, або знову відкладайте думки про своє хвилювання.

Справа в тім, що якнайдовше будете відкладати, то в результаті можете помітити, що невдовзі приходить розуміння, що хвилювання безпричинне або ж знайдеться вирішення проблеми чи зміна свого відношення.

Використання тренера з хвилювань

Знайти людину, яка зможе вас вислуховувати і знаходитиме аргументи на користь того, що ваші хвилювання не такі вже й суттєві, зі сторони, як то кажуть, видніше. Або ж така людина підкидатиме вам варіанти вирішення проблем. Або ж буде зміцнювати вашу віру в себе та внутрішні ресурси, що допоможуть легко справитись з труднощами. Найкраще, звісно, якщо таким тренером буде кваліфікований спеціаліст – особистий коуч. Йому можна зателефонувати в будь-який складний момент по екстрену допомогу та моральну підтримку.

Техніка Бертрана Рассела

Знаменитий британський філософ та математик Бертран Рассел був дуже мудрою та різносторонньою особистістю. Він запропонував власний метод справитись з надмірним хвилюванням. Суть його ось у чому: потрібно чітко уявити, що станеться в найгіршому випадку тієї події, яку боїшся, важливий виступ, співбесіда, одруження, гра, будь-що… Потрібно розглянути кілька жахливих варіантів розвитку подій, які тільки можуть трапитися. Уявити собі чи зможете ви це пережити. Переконати себе також, що навіть найгірший варіант не є смертельний чи такий, якого пережити неможливо. Якщо уявити собі це, та ще й по декілька разів, то страх, більш ніж напевно, розвіється, ніби його й не було. А натомість прийде піднесений настрій. Бо з найгіршим варіантом ви вже знайомі і навіть змирилися.

Даний спосіб я завжди використовую у житті. Хоча думала, що винайшла його моя сестра, а не шановний сер Рассел. Оскільки з самого дитинства була гіперсхвильованою дитиною, як я сама себе оцінювала, то сестра, як найближча людина таким чином допомогла мені справлятися з хвилюванням перед важливим екзаменом чи виступами перед публікою в якості спікера. 

Важливо пам`ятати, що, взагалі-то, страх виконує не тільки негативну роль у нашому житті. Страх має захисну функцію. Навіть так: він призначений нас захищати! Бо якби ми не відчували страху перед ходінням по краю багатоповерхівки, чи запиханням пальців у розетку, чи частуванням лева з рук через огорожу зоопарку, траплялось би значно більше нещасних випадків, ніж уже трапляється. Крім того, багато спортсменів-екстремалів розповідають, що найчастіше травми вони отримували тоді, коли зовсім не хвилювалися, а тому втрачали відчуття небезпеки. Можливо, якби деякі водії відчували хвилювання перед перевищенням допустимої швидкості на дорозі, то багато людей продовжували б жити. 

13.09.2015 - Будь у фокусі!

30.04.2015 - Фітнес для мозку

31.03.2015 - Зусилля