Більшість людей, котрі прийшли на тренінг у ЦЗ, як правило, мають досвід життєвих криз. Дехто приходить з виразом у очах: «Як все кругом погано!». Та коли більше дізнаються про психологію кризи, коли починають аналізувати конкретні життєві ситуації, приходить розуміння, що без кризи важко відбутись у житті.
Як кажуть у народі, не було б щастя, але нещастя допомогло. Та, важливо, що потрібно не впадати у відчай, а подякувати Богу за нову можливість, яка вже чекає людину. Варто задати собі просте запитання: «Чому це трапилось зі мною?», «Яка нова можливість мені відкривається?». Наприклад, звільнення з роботи часто супроводжується кризою. Та потім, озираючись на пройдений шлях, людина розуміє, що, якби вона не була звільнена з роботи, то не стала б успішним підприємцем. Іноді життєві кризи стають новим поштовхом для творчості. Мені добре відомо, що
Поезію народжують страждання,
І ночі полинові, мов віки.
Коли згасає свічка сподівання,
Поезія запалює свічки.
Хочу доповнити дану тему своїми віршами.
Відродження
Буває так, що вранці відмирає
Все те, що вчора головним було,
Неначе лист осінній опадає,
Щоб лист весняний зріс тузі назло.
Хоч буде довгим сон душі зимовий,
Та холод цей - не вічна мерзлота,
Бо наші душі - не в полярнім колі,
Не той меридіан і широта.
…Якщо в душі анабіоз холодний,
Не намагайся душу розбудить.
Щоб вишня стала біла і духмяна,
Їй треба мужньо зиму пережить.
Над прірвою
Стоїш над прірвою під назвою «депресія»,
Ще крок – і ти в обійми їй впадеш.
Немає сили для банальної агресії,
Душа далека від польотів і пожеж.
Ще крок до хворобливої байдужості,
Ще крок – і заповзе в життя змія,
Яка забрати хоче крихти мужності,
Прошепотівши: «Тихо, я – своя… ».
Ще крок – і будеш в прірві животіти,
А диво може просто не прийти.
Тож зупинись, наважся не ступити
І нитку рятівну в душі знайти.
Тож розвернись, іди від прірви геть,
Вже краще сльози, рани і падіння,
І краще вже шалена круговерть,
Що стане як початок воскресіння.
Вже краще закричи і розізлись,
Побий усе, що тільки може битись.
Наважся, і в житті своїм знайдись,
Бо найстрашніше – просто загубитись.
… Варто подякувати Богу за кризи,тому що вони дають нам можливість рости, розвиватись і загартовуватись.
02.12.2013 - Все - за «формулою успіху»
18.11.2013 - «Як знайти і не загубити талант» – тренінг з власного життя
18.11.2013 - Підприємець сьогодення
30.09.2013 - Безробіття – це не про неї
30.09.2013 - А світ таки безпечний
22.03.2013 - Його величність – соціальний працівник
Додати новий коментар