Недоперекомунікабельний, або що робити на тренінгу, коли тебе перебивають?

З учорашнього дня у мій «тренерський словничок» ввійшло нове слово, яке саме по собі є нонсенсом. Воно неправильне, але має широкий сенс для мене як для тренера, котрий стикався з учасником, якому завжди є що сказати, але не завжди це «щось» має зміст і логіку.

З однієї сторони такий учасник заважає роботі тренера, а з іншої він навпаки стимулює звертатися до практичних речей, на які так чекають від нас учасники тренінг-семінару.

У арсеналі кожного тренера такий «живчик» має свою назву, і в кожного свої методи взаємодії з ним. Але головне, як на мене, в першу чергу визначити цінності цієї людини, і її мотив до таких дій.

Найпопулярніший результат дослідження цих проблем показує, що людьми керує відсутність перспективи і невміння побачити перед собою варіанти.

Спробуйте дати людині інструменти і вона переверне світ. («Дайте мені точку опори, і я переверну Землю.» Архімед)

Правда, є одне «але»: інформація, яку подає тренер - це його власна позиція, або зразок того, що вже відбулося і вже було. В книзі «Думай и богатей»  Наполеон Хілл називає це найкращим кроком, бо коли ти рухаєшся по шляху, який обрала колись інша людина і досягла успіху, то ти зекономиш дуже багато часу.

Проте, як на мене, на тренінгу наша задача – показати, що варіанти є, але аж ніяк не нав’язувати їх учасникам. І не пропонувати як перевірені. По-перше, умови і середовище зараз інші. По-друге, деякі механізми ми трактуємо по-різному. А отже і рухаємось по-своєму. А те, що зв’язано з недоперекомунікабельною людиною-учасником тренінгу, взагалі мало піддається логіці.

 Недокомунікабельність звідси випливає тому, що людина не володіє можливістю відстояти власну позицію з теми, що пропонується до обговорення, не володіє достатньою кількістю інструментів для презентації її (або власне себе), відсутні реальні пропозиції і шляхи вирішення проблемних ситуацій.

Перекомунікабельність у людині заключається майже з тих самих причин, що і недо-, проте зв’язана з тим, що людина просто занадто багато готова говорити і не завжди контролює і спостерігає за логічністю своїх висловлювань. Так інколи може виникати ситуація, коли учасник говорить, що знає в житті все і може легко стати на місце тренера і так само говорити 2 години і вчити, але вже через кілька хвилин каже, що необхідно людей правильно і по-новому вчити; тому і та освіта, яку має наприклад цей учасник, не дозволяє так систематично розкласти «по полицях» усі нюанси.

Наш алгоритм роботи з особливим учасником тренінгу, який дуже часто стає лідером серед інших учасників і має властивість «вести» за собою аудиторію (від кваліфікації тренера залежить, чи учасників ведуть в «правильному» напрямку), полягає в наступному:

1). визначити потреби і мотиви учасника, його очікування на початковій стадії тренінгу;

ознайомити з програмою роботи тренінгу;

2). підготувати кілька додаткових вправ з «Арсеналу тренера» на випадок «важкого випадку» (вибачте за тавтологію);

3). запропонувати з теми тренінгу практичні поради та рекомендації, конкретні приклади;

4). визначити усі запитання і максимально дати відповіді на них перед усіма учасниками тренінгу;

5). ніколи не показувати, що тренер «працює» з одним лише учасником.

Часто ми говоримо, що такий учасник може стати експертом, але йому з теми інколи нІчого сказати, є просто загальне невдоволення ситуацією і життям, або людина хоче просто поговорити.

Пол Айзексон в книзі «Стів Джобс»дуже часто вказував на наявність в головного героя в житті одного з таких недоліків, як надмірне висловлювання і висунення власної позиції на передній план. Але цій людині завжди було що сказати, і Джобс завжди говорив лише про ту галузь, в якій дуже добре розбирався. Він ніколи не сперечався там, де в нього відсутні теоретичні знання або практичний досвід. Але він дійсно був освіченою людиною, про що свідчить системність його бізнесу.

Свобода слова дає право кожному мати і вільно відстоювати власну позицію. Як правило, про це знають усі без винятку учасники. Для зведення до мінімуму можливості спотворити уявлення про це право, на тренінгу ми вводимо правила. Поважати думку іншого, говорити по черзі, мати власну думку та ряд інших – це неповний перелік того, що ми вводимо в дію на наших тренінгах. І ні в якому разі ми не повинні показувати, що тренер вище за учасника. Бо так не є.

Інколи молодому тренеру дуже важко завоювати симпатію і повагу осіб, які за спиною мають колосальний досвід. Але коли це відбувається, відчуваєш, що саме такі учасники тебе шліфують, як описані вище.

Ніколи не варто шукати легких шляхів у роботі тренера. І я тішуся, коли на тренінгу важко, бо там я закаляюся і готуюся до життя, по-перше, а по-друге, в суперечці народжується істина (Сократ). І саме під час «дебатних» тренінгів мені найкомфортніше повертатися з центру зайнятості додому і обдумувати, що б мені такого зробити, щоб закріпити і перевірити в житі ті цінності, які закладаєш собі в своє майбутнє. Важливо їх постійно переглядати, опираючись на новий досвід.

Часто чую, що не так важливо в житті щось читати, бо це шлях, пройдений іншим. Але дурень вчиться на своїх помилках, а розумний – на чужих. Це значить, що вартує перейняти досвід інших, щоб не робити їхніх помилок. Наше майбутнє твориться з того, що ми пройшли в минулому.

Для напрацювання вміння правильно і точно висловлюватися читання мотиваційних і пізнавальних книг є одним із головних інструментів. Вважаю, не варто зараз давати список із таких книг, але все підряд читати теж не варто. Важливо мати взірець (людину-героя, сферу діяльності, напрям підготовки тощо), і обмежитися інформацією в цьому напрямку. Ефективність і коефіцієнт корисної дії від вас в такому випадку куди вищий.

31.03.2015 - Життя без кордонів. Об’єднання зусиль

10.12.2014 - Декілька правил щодо написання резюме

10.07.2014 - Як знайти відповіді на запитання?

14.05.2014 - Хочеш бути успішним – відповідай вимогам часу!

27.03.2014 - Як з користю скоротити час?

11.03.2014 - Що відбувається у тренера?