Статті автора
Робота з людьми – це найскладніша робота. Бо ніколи не можна зі 100-відсотковою впевненістю спрогнозувати, як вчинить інша людина (працівник чи клієнт) в тій чи іншій ситуації.
Тож більшість працівників, робота яких пов’язана зі спілкуванням з іншими людьми, працюють у емоційно напруженій атмосфері. Це вимагає постійної уваги, контролю за ситуацією. За таких умов існує безліч факторів, що можуть спричиняти стрес.
Така робота супроводжується великою витратою психічної енергії, призводить допсихічної та фізичної втоми, емоційного виснаження.В результаті виникає неспокій, тривожність, роздратованість, гнів, знижується самооцінка. І все це на фоні соматичних проявів: прискореного серцебиття, задишки, шлунково-кишкових розладів, порушень тиску, порушень сну тощо.
Коли працівник в стані впоратись з професійним навантаженням, тоді його професійна діяльність є успішною, людина залишається активною та впевненою у своїх можливостях. Коли ж робочі вимоги тривалий час переважають над ресурсами працівника (як професіонала та людини), тоді у людини порушується стан рівноваги, що в результаті неминуче призводить до “професійного вигорання”.
Синдром професійного вигорання – це стресова реакція, що виникає внаслідок довготривалих професійних стресів середньої інтенсивності.
Термін “професійне вигорання” у 1974 році запропонував американський психіатр Х.Дж. Фрейденберг. Вчений ввів це поняття для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються зі своїми клієнтами (пацієнтами), постійно перебувають в емоційно напруженій атмосфері при надані професійної допомоги.
Нині синдром має навіть спеціальний діагностичний статус у “Міжнародній класифікації хвороб – 10”: “Z73 – проблеми, пов’язані з труднощами управління власним життям”.
Далі буде…
24.07.2014 - Поповнення власної енергії
19.05.2014 - Мозковий штурм та фасилітація: подібності та відмінності
17.04.2014 - Вправа на подолання стереотипності мислення
08.10.2013 - Тренінг для працівників Служби Зайнятості Волинської області
29.09.2013 - ДЯКУЮ!
27.09.2013 - Правила – «рятівне коло» на тренінгу
Ещё, несогласованость графика проведения тренинг-семинаров с возможностями участников (работодателей). Конец месяца, пятница, даты сдачи отчётов и, конечно же, время проведения. Длительные переезды - это трениру нужно заводить будильник, в лучшем случае, на 05.00 утра. Отсюда недосып, на лице "помятость", макияж - "на скорую руку". А как же имидж, "лицо компании" и искорка в глазах. Предлагаю - пропоную:
опрос участников на тему графика - дат и времени начала тренинг-семинаров, с учётом местности (район, город, сельская, промышленная...).
Учитывать загруженность специалистов центров занятости и мнение работодателей-участников. Разработать мероприятия по мотивации аудитории, начиная с рекламы тренинга (по каждой теме реклама-анонс для электронной рассылки работодателям).
Учитывать малый процент молодёжи 14-16 лет, стоящих на учёте в центрах занятости, при подборе тем (алкоголь, тютюн, репродуктивное здоровье).
Премирование, награждение,благодарственные письма тренерам с высоким рейтингом.
А так же, спасибо за возможность обратной связи. Успехов и процветания компании, новых проектов, высокопрофессилнальных сотрудников, благодарных заказчиков.
Мне очень нравиться Ваш блог. Темы супер, близки мне. Моё пожелание - пишите чаще, с удовольствием зайду в гости на Ваш блог, потому что интересно, жизненно, близко, просто и естественно.
Цікаво, які ознаки "синдрому професійного вигорання" притаманні нашому проекту "Соціальні тренінги"?
Напевно, по-перше, це тривалі переїзди, по-друге - низько вмотивована цільова аудиторія тренінг-семінарів... Що ще?
Колеги доповнюйте…
Додати новий коментар