В нашій культурі встановлені певні табу щодо плачу – «хлопці не плачуть», «сльози - ознака слабкості» і т.д. Але, якщо розібратися, то в нашій «сльозливості» та риданнях закладено потужний механізм, який допомагає нам впоратися з неприємними ситуаціями.
Насамперед, сльози є природною реакцією на фізичну травму і біль, що вироблявся у людини в процесі еволюції. У середньому плач триває близько шести хвилин, і, як рефлекторна функція організму, спрямований на зволоження слизової оболонки ока, ослаблення больових відчуттів і прискорення процесу одужання.
Також сльози виводять з організму різні токсичні речовини і солі. Коли людина відчуває сильний біль, з слізьми виділяються речовини, що за складом близькі до морфіну. А разом із слізьми з організму виводяться катехоламіни - речовини, які стимулюють стрес. Катехоламіни найбільш небезпечні для молодого організму, тому діти так часто плачуть. Таким чином, природний захисний механізм стоїть на захисті дитячої, ще не сформованої психіки. Сльози сприяють зниженню кров'яного тиску і є відмінною профілактикою проти захворювань, тому що допомагають позбутися накопиченої негативної енергії, знімають роздратування, втому і стрес.
Головною користю від емоційного плачу можна вважати можливість зняти напругу. У разі сильного стресу включається механізм компенсації, що знижує збудження кори головного мозку. Тому, наплакавшись вдосталь, ми відчуваємо полегшення. Причому, справжнє полегшення відчуває та людина, яка плаче над уже вирішеною проблемою (ситуацією). Плач напередодні серйозного рішення користі не несе і навіть змушує людину відчувати себе гірше.
Не менш цікавим є той факт, що ридання, що часто супроводжують плач, регулюється механізмом природного захисного дихання, яке закладене природою в організмі кожної людини. Тому вчені рекомендують звертати увагу на трифазне дихання під час проживання травмуючих ситуацій як на можливість впливати на власну психоемоційну сферу. Адже принципи трифазного дихання, в основі якого закладено механізм плачу, збігаються з інтенсивністю ридаючого дихання.
Суть у тому, що лише сама думка про неприємності викликає в нас переживання, внаслідок чого частішає дихання. Якщо в процесі трифазного дихання в думках повертатись до одних і тих самих неприємних ситуацій, хвилювання та дратівливість зменшуються. Після «сеансу» «ридаючого» дихання думки про неприємності більше вже не викликають такого інтенсивного хвилювання і відступають на задній план (навіть при свідомих зусиллях викликати ці неприємні моменти).
Як же правильно дихати при стресах:
Змоделюйте проблемну ситуацію і дихайте доти, доки організм відчуватиме в цьому потребу (від декількох хвилин до години і більше).Іноді (відповідно до потреб організму) можна супроводжувати звуковим «супроводом».
Далі – за схемою:
1. Уявіть, що ви плачете – у вас на обличчі з’явилася гримаса плачу: рот відкритий і губи напружені, очі злегка примружені, м’язи обличчя напружені. І, головне – напружені м’язи дихальних шляхів.
2. При видиху повітря проходить між напруженими м’язами дихальних шляхів, гортані, губ, як крізь вузьку щілинку – видих робиться наче із зусиллям, повітря проходить під тиском. Видих - тривалий (від 3-4сек і більше).
3. На видиху на 1 секунду затримайте м’язи дихальних шляхів. А потім зробіть короткий вдих відкритим ротом (до 1с). Вдих є поверховим, при цьому, всі м’язи розслаблюються, а його глибина варіюється відповідно до потреб організму.
4. Після короткого вдиху відразу йде знову тривалий видих з напруженням м’язів.
Подібне дихання добре впливає на людей з слабким типом нервової системи, і, теоретично, допомагає зсунути психічну організацію до більш стійкого типу.
То ж плачмо на здоров’я, дозволяймо собі ридати, адже, як ми переконуємося, «мала сльоза зменшує велике горе».
25.06.2019 - Досвід кандидата у рекрутинговій стратегії компанії.
28.02.2018 - Навчання сорокарічних. Коли починати хвилюватися за свою кар’єру?
30.10.2015 - Тест для определение ведущей репрезентативной системы
30.09.2015 - Проективний тест "Хазяїн своєї долі".
31.08.2015 - Як бійцю допомогти товаришу подолати важкі симптоми постстресового стану
30.06.2015 - Проективна методика виявлення ставлення до праці
Додати новий коментар