Цілі і питання мотивації їх досягнень

У продовження теми цілей, розпочатої  у  попередній статті, варто зазначити, що, ставлячи перед собою цілі, не слід забувати і  про певні умови їх реалізації. І, розглядаючи особистісний  аспект цієї справи будемо говорити про мотивацію, як особливу енергію для досягнення цілей будь-якого рівня.  Мотивація  через призму  різних рівнів цілей, на яких може працювати і  яких здатна досягти людина.

РІВЕНЬ - 1.   СПОЖВЧІ  ЦІЛІ.  Це цілі, які пов’язані з кращими умовами життя, фізичним комфортом (тілесним), матеріальною зручністю тощо. Це найнижчий рівень, навіть якщо мова іде про  дорогі авто, розкішні будинки, банківські рахунки і т.д. Адже на цьому рівні  людина нічого не створює, лише користується напрацюваннями інших. Звичайно, це краще ніж нічого, з огляду на те, що людина почала взагалі задумуватися про цілі, планувати їх досягнення, і реалізовувати їх, а  до того проживала не свідоме життя, пливучи за течією. Та варто усвідомити наступне, що  Всесвіт не обдаровуватиме  ані значними ресурсами, ані особливими здобутками людину, яка має лише споживчі цілі.  Хламізм - накопичення, заради накопичення – неконструктивна концепція  вибору цілей, оскільки не несе жодної користі  іншим .

Передивіться спрямованість ваших бажань. Якщо вони направлені на  більшу зарплату,  нове житло, поїздки за кордон, частіший відпочинок, і т д.,  то  ви  знаходитесь на найнижчому  з можливих рівнів  цілей у житті людини. І  пам'ятаймо, що  споживчі цілі легко маскуються під духовні, культурні чи загальнопізнавальні. Вони мають порівняльний характер (досягаються не стільки для себе, як для того аби було краще, ніж у когось, чи  краще ніж у мене вчора і т д). Якщо споживчі цілі домінують у списку цілей  постійно або дуже довгий час, то людина матиме проблему з мотивацією, відкладанням всього «на завтра», її успіх у роботі буде залежним від настрою. Відволікати і забирати силу будуть часті оцінки і порівняння  себе з іншими, претензійна потреба у матеріальному комфорті  і зручності, бажання демонструвати свою кращість і вищість над іншими, врешті, будуть наслідки  у вигляді поганого самопочуття, конфліктів, хронічного стану незадоволеності собою і іншими. 

РІВЕНЬ - 2.  ЦІЛІ ГОСПОДАРЮВАННЯ – цілі пов`язані з відповідальністю за інших людей, що проявляється у вчинках і на постійній основі. Цілі цього рівня пов`язані з   досягненнями  заради кращого управління, організацією процесів і людей. Відмінність мотивації у тому, що тут  вже не достатньо самої лише мотивації ззовні (гроші, оцінки, бонуси, заохочення ). Потрібна часткова мотивація з середини  -  керування внутрішнім відчуттям, що менш залежне від  зовнішніх похвал чи стимулів. Ця МОТИВАЦІЯ вищої якості, оскільки її можна навчитися створювати самому, стати менш залежним від обставин і проектувати події з середини на зовні – підлаштовувати реальність під себе.

На цьому рівні цілей  отримуються усі ресурси  з попереднього рівня, якщо людина бере відповідальність за свою сім’ю, то автоматично отримує ресурси на її забезпечення, так само  за колектив (чи  команда  у бізнесі), господарювання на рівні народу (принцип той же).

РІВЕНЬ  - 3. ТВОРЧІ ЦІЛІ.  Коли для людини важлива реалізація якоїсь ідеї, чи досягнення певного ідеалу, вона автоматично отримує всі необхідні ресурси з попередніх рівнів (матеріальний, інформаційний, часовий, людський). На бажання проявити себе у Творенні, аби залишити по собі щось визначне, цінне, важливе, реалізувати великі задуми для вічності - Всесвіт видає усі потрібні блага. Такі люди відрізняються внутрішнім наповненням , енергією, якої дається сповна. Вони здатні легко заразити інших своєю  ідеєю,  невтомні, завжди позитивно налаштовані, мають добре здоров’я, готові відкриватись і сприяти іншим.   МОТИВАЦІЯ, якою керується людина є ВНУТРІШНЯ, усі важелі впливу є підконтрольні  самій людині  і все, що вона робить, залежить лише від неї самої. Вона сама Творить Свою Реальність!

РІВЕНЬ - 4 . РІВЕНЬ СЛУЖІННЯ.  Це рівень постановки цілей, коли їх начебто нема, а результатів є найбільше, бо всі потреби попередніх рівнів задовольняються автоматично: має стільки матеріальних ресурсів скільки  потрібно, налагоджує добрі взаємини з тими, за кого несе відповідальність, реалізовуючи усі  власні ідеї, почувається абсолютно щасливою людиною. Людина робить те, що робить, розуміючи і приймаючи свою щоденну діяльність як належне, як данність, як  призначення.  На даному рівні  ресурсів приходить предостатньо, аби закрити потреби усіх попередніх рівнів і мати все необхідне для того, аби виконувати добросовісно і якісно  те, що робить.  Питання мотивації на рівні «служіння» риторичне.  Адже, яка ще може бути краща мотивація, ніж усвідомлення власного призначення, особистої місії і  праця у стані  гармонії з собою і навколишнім середовищем, включаючи людей, задіяних  у ті чи інші спільні процеси.

Коли ми робимо те, що робимо у стані глибинного задоволення собою, процесом, результатами, розуміючи, що від того користь буде великій кількості людей (чи усьому живому, планеті, і т  д.), то  досягнення цілей нижчих рівнів приходить, як приємний бонус, хороший «побічний ефект» тієї діяльності. Цілі рівня «служіння» - як сенс життя? Так, можливо. Спробуйте і ви, та поділіться досвідом і  спостереженнями  у цьому питанні.

30.10.2015 - Сервіс – це коли клієнт почувається важливим

17.09.2015 - Внутренняя игра. Как выиграть у себя самого?

20.08.2015 - В помощь HR-менеджерам

24.06.2015 - Модель постановки цели

26.05.2015 - Техника «Работа с гремлинами»