Вдивляюся в очі учасників тренінгу і спостерігаю, що вогник надії, іскра позитиву відсутні. Під час знайомства з’ясовується, що більшість учасників є переселенцями, які втратили житло, роботу, можливість реалізувати себе. Зокрема, їм здається, що час зупинився, і замість приємного небосхилу над ними грізні хмари. Тому, підтримуючи учасників, продовжую зустріч повчальною розповіддю.
«Одна досить відома фірма з виробництва взуття ухвалила проект про початок експорту своєї продукції в Індію. Керівництво фірми скерувало двох найкращих експертів у цю країну, щоб дослідити ринок. Вони поїхали провінціями кожен окремо для того, щоб зібрати інформацію про потенціал майбутнього ринку збуту.
Минуло кілька днів і один з експертів, повернувшись з Індії, повідомив:
- Тут ніхто не носить взуття. Не витрачайте свого часу на освоєння цього ринку!
Другий експерт ще знаходився в Індії та нічого не знав про висновок, якого дійшов його колега. Через деякий час від нього у фірму надійшов факс:
- Панове, обсяг експорту можна збільшити утричі. Тут ще ніхто не носить взуття!»
Обговорюючи ситуацію, учасники зробили висновки:
1. Одна й та ж ситуація для когось може стати непереборною перешкодою, а для когось дивовижною можливістю.
2. В житті так само (як і серед учасників тренінгу): різні люди сприймають світ по-різному.
3. У кожної людини різне світосприйняття.
4. Одні люди швидко адаптуються до змін, навіть негативних, інші дуже болісно переживають.
5. Працювати потрібно зі своїм власним «его», зі своїм «я», і в цьому вчитися знаходити нові можливості.
Бажаю всім продуктивної роботи над собою!
18.12.2015 - Як зробити комплімент
30.11.2015 - Переговори за методом Сократа в сучасних реаліях
14.10.2015 - Уміння приховати емоції під час переговорів
19.06.2015 - Хауссітінг - професійне вдосконалення чи відпочинок?
22.05.2015 - Ідеологія лідера. Пан або пропав…
Додати новий коментар