Статті автора
Європейського рівня траса "Київ – Чоп". З вікна авто милуюсь літнім ранком у свіжій, сонній, багатій красі. Це потім буде спека. А поки – справжнісінький рай. Славно! Так би їхати і їхати.
Та ось і Корець. За лічені хвилини паркуюсь біля ЦЗ, трохи картаю себе, що могла б і більше натхнення відчувати перед роботою. Чому так?
Дуже вже тихо тут, у Корці. Зазвичай на тренінги приїжджають люди у віці, з далеких сіл. Дивуються: що це воно таке, тренінг, і вимовити важко. Та і маршрутка, як виявляється, у багатьох скоро. Щоб розворушити цих людей, спонукати їх почати говорити, думати, а, можливо, і засвоювати інформацію, аналізувати, робити висновки, - на те що не "здаси себе в оренду" за "Трансерфінгом реальності", - за перші десять хвилин тренерських зусиль у самої чоло спітніє. Це як вв‘язуєшся у гру, спорт – і на виході має бути результат! ("Ты у меня сегодня,…, мой будешь!" В. Богаченко. Літо 2013. Семінар. Бухта Вікінгів).
В Корець потрібно вкладати енергію. Можна і не робити цього, і ми всі один одному посміхнемось і розійдемось.
А взагалі, маю сказати, Рівненщина дуже різна. Завдяки "Території бізнесу" (Андрій,Ірина,привіт!) я справді по-новому відкрила для себе рідний край. Багато дізналась, побачила. Наприклад, що зараз економічно більш вигідно виглядають північні, поліські райони області. Ліс, бурштин, гриби, ягоди, традиційно багатодітні працьовиті сім"ї (багато віруючих) з нинішньою суттєвою допомогою на дітей.
Райцентри тут веселіші – яскраві фасади будинків, багато мамочок з колясками і дітьми, частенько трапляються новобудови. На одному з тренінгів у Рокитному дізналась, що з семи присутніх тут чоловіків до 30 років шість будують, або вже побудували собі будинки. А також, наприклад, що за день сім"я із дітьми назбирує чорниць на одну тисячу гривень (тут же пункти прийому), а працюють весь сезон. Це зараз вигідніше, ніж їхати у скандинавські країни на збір ягід. Чоловіки традиційно влітку на заробітках.
А Зарічне – це взагалі своєрідна міні-економічна зона. Кордон з Білоруссю дає можливість людям виживати по-своєму. Не буду вдаватись до подробиць, але у містечку відчувається пожвавлення. А які колоритні рівненські поліщуки! Мова, поведінка! Це треба відчути. По натурі працьовиті, вперті, хитруваті і надто пробивні.
І на тренінгах вони зазвичай "включені у життя". Зацікавлені, говіркі. Готові до нової інформації, ідей. З гумором та блиском в очах. Працювати з такими – одне задоволення. Сама збагачуєшся чимось новим. Потім везеш цей настрій додому як щось велике, аморфно-хороше всередині тебе; а ліси обабіч безконечні, дорога довга, ями глибокі, - і висмикуєш з папки анкети, щоб розважитись.
Ось,наприклад: "хороша женщина", "крепко понравилося", або "реально кваліфікована особа". Це, мабуть, і є наші головні рейтинги з оцінюванням.
Але сьогодні – саме Корець! Вітаюсь, механічно відмічаю кілька молодших облич (ці мають підтримати першими), посміхаюсь, оголошую тему "Робота за кордоном: міфи та реальність". Обводжу поглядом учасників. Обвітрені, прості обличчя моїх земляків з щирими і геть не голівудськими посмішками у відповідь, загрубілі від роботи руки. Нелегке їх трудове життя в українській глибинці. Ці люди просто виживають. Борються як кому вдається. Я стільки наслухалась у ЦЗ різних життєвих історій, від яких щемить десь там, що хоч письменницею ставай!
Тому роблю моїм дорогим слухачам своєрідний подарунок, порушуючи їх звичне коло думок та інтересів. Повертаю їх у світ іншою гранню, досі їм невідомою.
Створюю таку атмосферу, де кожен може відчути, що його життя унікальне, і він його хазяїн. Що Творець дарував йому при народженні здібності і таланти, які допоможе розкрити. І що сил його має вистачити на все те, що ще готує попереду доля. Що Україна – не гірше місце для життя. Що неодмінно наступлять для цієї землі кращі часи – треба вірити і діяти заради майбутнього себе і своїх дітей. В наш час це не пафос,а наболіле!
Як це робиться? Задіюється все те, що добре працює на мету. Словом,беремо наші знання, вміння, власні "фішки", і т.д., і т.п, множимо на харизму і отримуємо результат. Це своєрідні маніпулювання іншими людьми з метою отримання спільного результату. Але це вже окрема тема для тренерів психомотиваційного напряму.
По закінченню тренінга – традиційні анкети. Атмосфера змінилась навіть енергетично. На щоках рум"янець, хтось ховає очі. Бачу: ці люди стали трішки іншими.
І, сподіваюсь, захочуть шукати відповідь у собі: хто я, куди рухаюсь? Найстарший, Петро, довго мусолячи окуляри, зиркає на мене і нарешті напружено пише, ворушачи губами. Здається, з-під зашкарублих пальців я прочитаю: "раби не ми…, ми не раби…"
А як же "Робота за кордоном…" – спитаєте ви? Тема присутня! Привезені матеріали, розроблені нашою компанією, - якісні, маю ще купу додаткових; оцінила і використовую толкову інформацію Наталі Бень по даній темі. Це сама канва. А на ній вже, залежно від складу наших учасників, розставляються акценти. В даному випадку це – підняття самооцінки та усвідомлене відношення до життя. Такою канвою для досягнення глибшого (ніж подача, опрацювання інформації) є будь-яка інша тема психологічно-мотиваційного блоку, що нам пропонується.
29.10.2014 - Солдат, который так и не капитулировал
12.12.2013 - Молодь, освіта, успіх
08.10.2013 - Десять способів маніпулювання людьми за допомогою ЗМІ
10.09.2013 - Безробітні
23.08.2013 - Тим, хто збирається у відпустки та подорожі
18.08.2013 - Внесемо більше фарб у знайомий матеріал
Додати новий коментар