Мій світ мене розважає?

Хочу розповісти вам про дещо дивну тенденцію подій, що відбулися зі мноюостаннім часом, і сподіваюсь почути Вашу оцінку.

Умови роботи в Групі компаній «Територія Бізнесу» мене навіть порадували: трапляється нагода побувати у тих районних центрах Рівненщини, де раніше не доводилось, і більше пізнати рідний край. Мій світ турбується про мене!

Отже, Гоща. Майже година до початку тренінгу. Паркую авто у центрі, щоб трохи роздивитися місто. За радянським плануванням - строгі лінії широкої центральної вулиці, велика площа. Осінній похмурий вітряний день, низьке небо, поодинокі перехожі. Сірі будівлі, вищерблена бруківка… Тихо…

Це місто, мабуть, буває і привітним. У свята, уявляю, може вибухнути фарбами, посмішками, музикою, наповнившись енергією життя.

Подумала, що у Гощі в мене нікого немає. Лише інститутська подруга Надя приїздить сюди по роботі з Тучина, де працює завідуючою дитячим садочком. А син її Сашко, студент-заочник, доїжджає підробляти у якусь маленьку піцерію.

Через кілька хвилин вдивляюсь у жіночку, що прямує на мене. Моя Надя!

Надія, як майже місцева, особа активна, не пропускає нагоди особисто відвести мене у РЦЗ і майже урочисто представити директора, а йому – мене. Потисли руки, перекинулись приємними фразами. «Може,чаю,кави?»…

По дорозі додому вирішила трохи перекусити. Тисну на гальма біля маленького, наче лялькового, дерев’яного будиночка - піцерії. Всередині смачно пахне, і знаходиться одна людина (!) – звичайно, ним виявляється мій Сашко - і за кухаря, і за офіціанта.

Сервірує мені столик на терасці. Вже виглянуло сонечко, вітерець весело кружляє різнобарвне листя, небо на очах світліє. Ні, все-таки приємна ти - Гоща. І кава смачна. Чомусь згадала спеціаліста центру зайнятості. До кафе з гуркотом під’їжджає байк, чоловік знімає шолом. Саме він - пан Бандура. Мій світ, який ти тісний!

А через тиждень їду до Володимирця. Дорога довга, аж до Білорусі – неймовірної краси нескінченні ліси переливаються всіма барвами осені. По селах все частіше трапляються рублені будиночки, характерні для півночі області і Білорусі, над якими по-домашньому в’ються димки. Зацікавлено вслухаюсь у колоритний місцевий діалект двох бабусь у сачках (темні плюшеві жакети, популярні у їх молодості), що виходять з маршрутки. Не все розумію…

Ось і місто. В основному одноповерхові будинки. Пахне деревом і простим життям. Де-не-де гордовито стоять сучасні котеджі. Рідкі п’ятиповерхівки дещо псують майже ідилічну картину спокійного провінційного міста, до речі, не дуже маленького – шість шкіл.

У РЦЗ розпитую про свого знайомого Сашу М. (більше нікого тут не знаю), якого не бачила ще з інститутських часів. Непогано було б зустрітись! Так, знають, особистість яскрава у місті, але ні в кого не має його телефону.

Після тренінгів, повертаючись на автостанцію, відчуваю, що десь-таки маю його побачити. Іде назустріч чолов’яга, у якому радісно впізнаю Сашу!

У п’ятнадцять хвилин, що залишились до відправлення мого автобусу, була втиснута вся його історія – втратив дружину, «підняв» трьох дітей, дав їм освіту, організував творчі проекти, намагався їх з різними результатами втілювати…

Запитую: може, варто оженитись? Ніяково відповів: «Поки Таня жива була – всі жінки такими гарними були, а як її не стало – то якось і потьмяніли всі…»

Через якийсь час їду на семінар у Корець. Стільки років збиратись приїхати у відомий жіночий монастир на службу, і все ніяк. Зараз знов не вийде – на роботі. Ранковий Корець зустрічає церковними передзвонами, пожвавленим базаром, запахом секонд-хенду, великими калюжами…

Пригадую, що кілька років тому сюди поїхав працювати прокурором товариш мого брата, Сергій М. Також тут більше нікого не знаю.

У перерві між тренінгами виходжу випити кави і трохи подихати. Ось і магазинчик навпроти. По майже безлюдній вулиці у мою сторону прямує елегантний чоловік у костюмі. Аж закашлююсь! Так-так, це той самий Сергій!

Що це було? Подумаю про людину – і вона тут же «замальовується». Мій світ читає мої думки і жартує над мною?

29.10.2014 - Солдат, который так и не капитулировал

12.12.2013 - Молодь, освіта, успіх

08.10.2013 - Десять способів маніпулювання людьми за допомогою ЗМІ

10.09.2013 - Безробітні

23.08.2013 - Тим, хто збирається у відпустки та подорожі

18.08.2013 - Внесемо більше фарб у знайомий матеріал