Гарна стаття. Справді, дуже важливо зберігати спокій і впевненість. Пригадую один випадок. Ми з сестрою (вона одночасно і мій діловий партнер) мали за півдня знайти квартиру для оренди нашому іноземному гостю, керівнику проекту. Розгорнувши перед собою величезну газету з оголошеннями, вона 3 години безуспішно дзвонила, і скрізь їй відмовляли. Розпач був страшенний. Нерви, гнівні вигуки і т.д. "Дай-но я спробую" - кажу. І за першим дзвінком попадання! От що значить спокій!

Чашки кофе

Современная притча

Группа выпускников престижного вуза, успешных, сделавших замечательную карьеру, пришли в гости к своему старому профессору. Во время визита разговор зашёл о работе: выпускники жаловались на многочисленные трудности и жизненные проблемы.
Предложив своим гостям кофе, профессор пошёл на кухню и вернулся с кофейником и подносом, уставленным самыми разными чашками: фарфоровыми, стеклянными, пластиковыми, хрустальными. Одни были простые, другие дорогие.
Когда выпускники разобрали чашки, профессор сказал:
— Обратите внимание, что все красивые чашки разобрали, тогда как простые и дешёвые остались. И хотя это нормально для вас — хотеть только лучшее для себя, но это и есть источник ваших проблем и стрессов. Поймите, что чашка сама по себе не делает кофе лучше. Чаще всего она просто дороже, но иногда даже скрывает то, что мы пьём. В действительности, всё, что вы хотели, было просто кофе, а не чашка. Но вы сознательно выбрали лучшие чашки, а затем разглядывали, кому какая чашка досталась.
А теперь подумайте: жизнь — это кофе, а работа, деньги, положение, общество — это чашки. Это всего лишь инструменты для поддержания и содержания жизни. То, какую чашку мы имеем, не определяет и не меняет качества нашей жизни. Иногда, концентрируясь только на чашке, мы забываем насладиться вкусом самого кофе.
Наиболее счастливые люди — это не те, которые имеют всё лучшее, но те, которые извлекают всё лучшее из того, что имеют.

гарна алегорія, Катя. відношення до життя не залежить від віку та профстану. другий і в кучі сміття шукає діамант, пробачте за приклад)

Надія, дякую за статтю.На одному з тренінгів я попрохала людей розповісти про свій стан на сьгоднішній день як про пору року. І більшість сказали, що почуваються осінью. Тому що сумно, а листя що осипається - це відмови в роботі.
І важко люди йшли до розуміння того - що осінь це збір врожаю, який визрів. Плоди - це знання та досвід, який потрідно гарно подати працедавцю.

з підручника по загальній психології: різниця між твариною і людиною полягає в тому, що людина змінює дійсність,створює нові знаряддя праці і т.д. тварина ж тільки використовує те, що знаходиться в полі досяжності, тобто є споживачем по суті.
ця різниця з часом стає все менш помітною. простіше і так зручно критикувати владу та звинувачувати оточуючих в своїх проблемах. злитися і ображатися на себе ж не цікаво. тому на інших.додаткова можливість приховати власну життєву некомпетентність. державна допомога - не "халява", а можливість. протриматись, визначитись, змінити напрям, можливо, профдіяльності. "ничегонеделание" затягує, звичайно, так комфортніше. лінощі і страх - захист організму.
повчальна історія((

Прікольно написано, дякую за корисну для мене інформацію.