Для тренінгу роботи в команді
Психологи та антропологи, спостерігаючи поведінку індивіда в групі, часто роблять паралелі з тваринним світом. Так, Мілтон Олсон, Енжелес Еррієн, Шерон Уоррен в своїх книгах та лекціях подають приклади з життя гусячої зграї, які є для нас, людей, прикладом мудрості, людяності і моралі.
Перший урок гусячої зграї
Розмахуючи крилом, кожен птах в зграї створює підйомну силу для всіх інших птахів, що летять слідом за ним. Політ клином на 71% збільшує ефективність польоту зграї в порівнянні з можливостями окремого птаха.
Висновок: Люди, співіснуючи в групі та рухаючись в одному напрямку, теж, опираючись один на одного, можуть спільно швидше та легше досягнути своєї мети.
Другий урок гусячої зграї
Коли гуска випадає з клину, вона відчуває наскільки важко одній боротися з опором повітряного потоку. Тому вона повертається назад в клин, щоб скористатися перевагами підйомної сили, яка створюється птахами, що летять попереду.
Висновок: Маючи розумові здібності на рівні гусей, ми залишимося в групі людей, які ведуть нас туди, куди ми хочемо потрапити, і будемо з готовністю приймати їх допомогу і допомагати іншим.
Третій урок гусячої зграї
Коли гуска, яка веде зграю, втомлюється, вона іде в останні ряди, а інша займає її місце на чолі клину.
Висновок: Розподіл відповідальності при виконанні складних завдань і спільне лідерство завжди є взаємовигідним – і людям і птахам. Необхідно по черзі змінювати людей, що виконують важкі завдання. Люди, як і гуси, залежать один від одного.
Четвертий урок гусячої зграї
Гуси, що летять в кінці клину, криками підбадьорюють тих, що летять попереду, щоб передні підтримували швидкість.
Висновок: Нам теж варто стежити за тим, щоб звуки, які ми видаємо, виражали підбадьорення, а не що-небудь інше (критику, скарги чи суперництво).
П'ятий урокгусячої зграї
Коли гуска втомлена чи поранена, дві гуски з клину спускаються з нею на землю, залишаючи зграю, щоб піклуватися і захищати її. Вони залишаються з нею до того часу, доки хвора не зможе летіти знову або не помре. Тоді вони або продовжують свій шлях разом з іншою зграєю, або наздоганяють власну.
Висновок: Якщо би в нас був розум, як в гусей, то ми б теж надавали один одному у важких або стресових ситуаціях стільки ж підтримки.
Запитання:
Якщо ми «найрозумніші» тварини, то чому нам треба ще навчатися всього того, що гуси розуміють на рівні інстинкту?
25.06.2019 - Досвід кандидата у рекрутинговій стратегії компанії.
28.02.2018 - Навчання сорокарічних. Коли починати хвилюватися за свою кар’єру?
30.10.2015 - Тест для определение ведущей репрезентативной системы
30.09.2015 - Проективний тест "Хазяїн своєї долі".
31.08.2015 - Як бійцю допомогти товаришу подолати важкі симптоми постстресового стану
30.06.2015 - Проективна методика виявлення ставлення до праці
Дякую за статтю. Дуже влучні поради.Головне те, що прекрасно розуміючи всі ці правила, адже з дитинства нам говорили і вчили цим правильним речам, деякі представники людства (на жаль вони складають не малу частку)розмірковують і діють абсолютно протилежно. Визначивши для себе принцип "Нічого особистого - це тільки бізнес" живуть виключно керуючись законами "вовчої зграї" тобто також законами природи, але за принципами життя хижаків. Вся справа в тому що люди, як і звірі поділяються на "гусей", "вовків", "зайців", "червів" і т.п. Кожен знаходить свою "зграю" в суспільстві. Важливо те, що людина визначає для себе пріоритетним, адже кожен має право вибору. Головна цінність людини в тому, що не зважаючи на весь набутий досвід, людина залишається вірною тим речам, про які чула в дитинстві, коли ій вносили в душу правильні речі про порядність, підтримку, допомогу тим, кому стало зле і т.п. І це неправда , що в житті не можна існувати використовуючи "закони гусячої стаї", просто це можуть робити тільки сильні особистості, хто може взяти відповідальність за свої вчинки і таких людей немало. Можливо вони не є такими помітними в суспільстві, але вони вносять свій внесок в загальний багаж стосунків в суспільстві. І ми завжди дуже щасливі, коли в наш час "У" ми зустрічаємо людей саме з "гусячої зграї" і вони спускаються з нами на землю і залишаються з нами до того часу, коли ми "зможемо летіти знову або не помремо". Ще раз дякую за статтю. Прекрасна, чиста і спонукає до думок.
Поддерживаю всех, кто считает нужным и полезным, когда в блогах авторы делятся своими "находками": техниками, притчами, упражнениями, тестами... Спасибо, Надежда, за данный материал. Даже, если кто-то использует в своей работе и для него не ново то, чем поделилась на нашем сайте Надежда, думаю, не стоит "Я-кать". Предлагаю и Вам поделиться с коллегами интересным и нужным материалом).
Поиск "фишек" для тренингов всегда отнимает много времени и потому, я очень благодарна тем, кто "не жадничает". Удачи всем на группах!
Дякую, Надія за влучну статтю. Ми черствіємо в гонитві за омріяною метою і не бачимо людей навколо, які потребують нашої уваги і підтримки.
Як сказала одна грузинська актриса:"Ми тільки й маємо те, що віддаємо".
Влучне порівняння. Та є декілька "але". Що робити, якщо гуска виявилась лебедем? Чи куркою, чи голубем...
Як приклад взаємопідтримки і взаємозаміни також можна привести мурав'їну колонію. Але що станеться з жуком, який ненароком забрів на їх територію?
http://www.youtube.com/watch?v=M_OqprX7148
Моя думка - у людей є ряд суттєвих переваг
Надя, погоджуюсь, дуже гарний приклад! Про ці уроки, я вже багато років розповідаю на тренінгах учасникам командоутворення. Це допомагає їм замислитись над своїми стосункми у команді, а також побачити до чого можна прагнути!
Дуже влучно і доречно підмічено, Надя. Часом нам, гомосапіенс, справді, варто брати приклад у братів наших менших. Можливо, розумом вони і далекі від нас, та інстинкти самозбереження, природна інтуіція та відсутність ЕГО,забезпечують ім більшу ефективність в виборі стратегій і тактик для досягнення цілей. Нам же, людям, часто приходиться вчитися на власних помилках, нехтуючи природними законами. А шкода, могли би стільки часу, сил, здоров,я зекономити...:)
Додати новий коментар