Якось нещодавно аналізувала свої внутрішні стани, в яких перебувала останнім часом частенько і виникло бажання поговорити про «вбивць» наших мрій. Особисто я знаю Їх кілька, поділюсь з вами своїми спостереженнями, і чекатиму від вас зворотного зв’язку.
Перше, що привернуло мою увагу, - це стан «НЕЗАДОВОЛЕННЯ». Специфічне відчуття, коли знаходишся в оточенні людей, які перебувають у цьому стані - досить не комфортно, і не зрозуміло чому, та хочеться уникати спілкування з ними, - відчуття суцільного негативу, скритого, чи проявленого – немає значення, відчуття все одно є. А ще неприємніше, коли ти знаходишся у близьких стосунках з людиною, що транслює стан незадоволення, тоді часто почуваєшся ще й винним, особливо, коли претензія звучить чітко по відношенню до тебе. Не знаю як вам, а мені не приємно почуватися винною у тому, що я не виправдала чиїхось сподівань. Комусь чогось бракує, людина не може задовільнити якусь свою потребу, чи інтерес і звинувачує у цьому інших, шукає «крайніх» і, таки, знаходить їх (як варіант абсолютного неусвідомлення).
Знаю кількох знайомих, які досить непогано прилаштувались, маніпулюючи близькими через почуття провини, тримають Їх у постійному напруженні і запросто реалізовують власні інтереси, через принцип «ТИ ПОВИНЕН!». Приблизно це виглядає так «ТИ ВИННИЙ У ТОМУ, ЩО МЕНІ ПОГАНО, Я СТРАЖДАЮ ЧЕРЕЗ ТЕБЕ, БО НЕ ОТРИМУЮ ТЕ НА ЩО РОЗРАХОВУЮ, ТИ НЕ ЗАДОВІЛЬНЯЄШ МОЇ ОЧІКУВАННЯ і т. п.). Це вам нічого не нагадує? Я страждаю,- значить, я ЖЕРТВА, а страждаю через кого? Через тебе! Значить ти КАТ! А кому ж хочеться бути катом,приносити страждання, особливо у важливих стосунках? І людина намагається зробити все, аби догодити, часто, нехтуючи власними інтересами, і з часом настільки ігнорує те, що важливо для неї самої, що не помічає, як перетворюється сама на жертву, і ролі змінюються…Це маленька ремарочка в якості ліричного відступу. Категорія гомосапіенс з вищим рівнем свідомості винних не шукає, бо усвідомлює хоча би той факт, що ніхто їй ні в чому не винен і лише вона несе відповідальність за те, що має, чи немає (відсутність чогось – це теж результат!). А, враховуючи те, що шукати винних, це взагалі не конструктивно, і звинувачувати себе теж немає сенсу в інтересах власної ресурсності. Врешті-решт, ми всі тільки люди, і нам приходиться постійно вчитися у цьому житті, причому, в основному, через живі ситуації, на власному досвіді.
То як же бути з тим станом НЕЗАДОВОЛЕННЯ, який все одно нікуди не зникає, навіть після того, як усвідомив причину його появи, розклав для себе весь ланцюжок причино-наслідкових зв’язків, зрозумів і прийняв факт чергового уроку для себе, можливо, навіть зумів донести особливість цього уроку для усіх, кого це стосується, та що з цим всім робити далі?!
Стан НЕЗАДОВОЛЕННЯ дещо трансформувався, але не достатньо для того, щоб я почувалася комфортно і, тим більше, не достатньо для того, аби розчинився блок. Адже, всі ми чудово розуміємо, що саме стан НЕЗАДОВОЛЕННЯ блокує потік енергії благополуччя та ДОСТАТКУ. Рішення є і воно, насправді дуже просте - ВДЯЧНІСТЬ! «Будь вдячним» - кажуть мудрі люди, за все, що маєш! А я, перефразовуючи, додам,- вміння бачити не відсутність і нестачу чогось, а наявність і присутність того, що є у моєму житті - дає можливість наповнюватись станом ДОСТАТКУ, транслювати його у просторі довкола себе і тим самим притягувати ще більше того, що хочеш!
А обирає кожен сам для себе: бути вічно незадоволеним, нещасливим, обділеним, недооціненим, недолюбленим, бідним, і т. д. у стані жертви, чи тим, хто вміє цінувати те, що має, бути вдячним за все, що отримує і відкритим до всього, що прийде, концентруючись на хорошому і приємному, врешті отримує і стан ЗАДОВОЛЕННЯ (як внутрішнє відчуття) і, реалізацію бажаного, як приємний бонус. Всесвіт живе по своїх законах і «принцип Подоби» ніхто не відміняв…
Далі буде…
30.10.2015 - Сервіс – це коли клієнт почувається важливим
17.09.2015 - Внутренняя игра. Как выиграть у себя самого?
20.08.2015 - В помощь HR-менеджерам
30.06.2015 - Цілі і питання мотивації їх досягнень
24.06.2015 - Модель постановки цели
26.05.2015 - Техника «Работа с гремлинами»
Усім безмежно вдячна за коментарі, та власні враження. Думаю, ми якось ще продовжимо обговорювати цю тему, тільки дещо в іншому контексті. Буквально нещодавно відкрила для себе стан який би назвала "душевною скупістю",- хотілося б почути вас з цього приводу.
До зв,язку:)
Цікавий коментар від Едуарда.))
Маша, гарна тема. Скажу від себе - знайомо. З тим самим стикався, чи може і надалі стикаюся. Але для мене це чомуь (здивувався сам для себе) свого часу стало стимулом рухатись вперед. Для себе в першу чергу. Я дещо по-новому подивився на все те, що роблю кожного дня. І знаю точно зараз, що від мене такого ніхто не почує. Ну і ніколи)))
Не зникає відчуття по собі, бо можливо внутрішньо Ви з дечим погоджуєтесь.
Для мене можливістю вирватись із такого ланцюжка стала зміна виду діяльності - перемкнувся на нове хобі.
Знайдіть для себе щось, із чого братимете ту енергію, яку у вас хтось забирає, в т.ч. і тим самим станом вічного незадоволення)))
певно отак)))
Цікавий коментар від Едуарда.))
Маша, гарна тема. Скажу від себе - знайомо. З тим самим стикався, чи може і надалі стикаюся. Але для мене це чомуь (здивувався сам для себе) свого часу стало стимулом рухатись вперед. Для себе в першу чергу. Я дещо по-новому подивився на все те, що роблю кожного дня. І знаю точно зараз, що від мене такого ніхто не почує. Ну і ніколи)))
Не зникає відчуття по собі, бо можливо внутрішньо Ви з дечим погоджуєтесь.
Для мене можливістю вирватись із такого ланцюжка стала зміна виду діяльності - перемкнувся на нове хобі.
Знайдіть для себе щось, із чого братимете ту енергію, яку у вас хтось забирає, в т.ч. і тим самим станом вічного незадоволення)))
певно отак)))
Очень хорошая тема. Согласен с Марией что с недовольными жить невозможно. Мудрый Соломон когда-то сказал, что лучше жить в углу на крыше, чем со сварливой женой в просторном доме. И так не только с родными, но и с сотрудниками. По-поводу перекладывания ответственности за свою жизнь на других людей - это отдельная тема, но я думаю, что корень этой проблемы - лень и страх. Но неудовлетворение - это мощный начальный импульс для достижения цели. Джим Рон "Витамины для ума" пишет об отвращении как о мощном стимуляторе, но и здесь согласен с Марией, мы не остаемся в недовольстве, а стремимся к удовлетворению, хотя и начинаем с недовольства.
в этом мире есть все и всему есть место. состояние неудовлетворения должно быть, покрайней мере о тех пор пока человек живет в мире добра и зла, белого и чорного, дня и ночи, мужского и женского и т.д., потому как эти состояния удовлетворения и неудовлетворения есть не что иное, как сторонами одной медали. неудовлетворение не всегда есть чем то ужасным и гнетущим это в свою очередь может пробуждать в человеке стремление к совершенству, и неважно в какой сфере жизни. с другой стороны удовлетворение может испытывать идиот, который привнес в жизнь другим людям боль, огорчение. зато ему хорошо но опять же до поры до времени. это один аспект, а второй тот, что чувство глубокого удовлетворения, как говорил ген сек Брежнев, пеобходимо ростить, холить и лелеять каждому человеку. посему позвольте откланятся и пожелать Вам испытывать все состояния и любить жизнь.
Додати новий коментар