Блоги
Гуріна Алла
Статті автора
04.11.2011 07:44
Гуріна Алла
Осіння втома? Де взяти енергію?
Початок тренінгу. Бадьоро вітаюсь, обвожу поглядом учасників. У більшості – втомлені очі, байдужі обличчя. Знайома картина? Так, у людей купа проблем, немає роботи. А тут ще, як завжди несподівано, навалилась вона – осіння втома.
Як вийти з цього? Як прокинутись вранці знову повними сил?
Звичайно, це тема комплексна – стан здоров'я, режим роботи, якість харчування, екологія… Але іноді складне має вражаюче прості рішення.
Мені найближча ідея така – секрет безперервного притоку енергії в тому, щоб налаштуватись на задані Богом крок і темп. Синхронізувати своє мислення і своє життя з розміреним Божим відліком часу.
В одній зі своїх книг американський автор Норман В. Піл ("Живіть завжди повноцінним життям") розповідає про жінку, яка влітку, будучи геть виснаженою, поїхала до моря, і там щоранку вмощувалась на теплий пісок під проміння ласкавого сонця. Потім звернула увагу на травинки, що росли. Вони граційно похитувались,коли з моря дув легкий вітер. Згодом відмітила,що всі травинки похитуються в певному ритмі, граючись з вітром. Нарешті піймала себе на тому,що відбиває про себе цей ритм - і це чарівним чином вносить мир в душу.
На наступний день жінка стала вслухатись в шум прибою. В нього був свій ритм, він,дарма що на іншому рівні, попадав в такт з похитуванням травинок. Несподіване відкриття захопило її, і вона стала прислухатись до ритму природи навколо неї. Лежачи, притиснувши вухо до землі, намагаючись зловити її низькочастотні, гармонійні звуки, вона почала відчувати невимушений, але безперервний потік ритмічної енергії крізь все навкруги. Але самий вражаючий момент наступив тоді, коли жінка раптом відчула биття свого серця. Її захопив пульсуючий шум, і в якийсь момент до неї прийшло розуміння,що її серце б'ється в такт з травинками, що хитаються, шумом прибою і різними-різними звуками навколо. До неї раптом прийшло усвідомлення того, що вона є одним цілим з ритмічною і гармонійною течією життя в самій природі. Так вона відкрила безцінний секрет: коли живеш в ритмі з Творцем – енергії вистачить на все.
Щось подібне сталося і зі мною минулого літа, коли я заснула під розлогою вербою на березі озера. Тоді я пригадала цю історію, поринаючи в сон і намагаючись вловити ритм землі. Сон тривав якихось п'ять-сім хвилин, але дав мені потужний приплив енергії.
Усвідомлення, що ми не самі в цьому світі, що ми – частинка цілого, зробить вас сильнішими вже сьогодні (ви ще не подивились фільм "Секрет"?).
А поки чекаємо на приплив сил – просто і безпристрасно "здаємо себе в оренду", автоматично "знижуємо важливість" і спокійно пам'ятаємо, що "мій світ турбується про мене" (В.Зеланд "Трансерфінг реальності").
А ще – потрібно берегти свої думки, бо втома саме там бере свій початок. Геть тривоги, напругу, сум! (Подібне притягує подібне).
Іноді навіть змушуйте себе підтримувати зацікавленість і ентузіазм до життя. Це як посмішка до себе в дзеркало: трішки почекайте – і дзеркало всесвіту відповість вам тим же.
Хочу розповісти про свого знайомого – відомого далеко за межами Рівного лікаря. Йому сімдесят дев'ять. Він багато і плідно працює. Завжди черги на прийом. Елегантний, підтягнутий, легкий в ході. Якось дав мені поради, як мати мати енергію і радість від життя.
Перше. Пам'ятай, що ти маєш підтримку щомиті – варто тільки просити Творця про неї щирим серцем.
Друге. Уникай стану розуму, коли не спиш і не бадьорий, не живий і не мертвий.
Третє. Зберігай думки живими.
Четверте. Уникай негативу. Не носи його в голові. Газети,телевізійні новини – геть!
П'яте. Навчись фізично відчувати, як потік енергії тече крізь тебе, забезпечуючи потрібну кількість сил.
Ви запитаєте: "А як же бути з похнюпленими учасниками тренінгу?" Тут просто: сказати, що і в цьому випадку у них є два варіанти – або залишатись кволими і ніякими, або віднайти у собі досі незатребуваний власний вічний двигун. Вибір за ними! І за вами. Це не так складно. Варто захотіти жити якісніше, зрозуміти себе, неповторного, додати більше яскравих фарб в цю мінливу осінню пору.
29.10.2014 - Солдат, который так и не капитулировал
12.12.2013 - Молодь, освіта, успіх
08.10.2013 - Десять способів маніпулювання людьми за допомогою ЗМІ
10.09.2013 - Безробітні
23.08.2013 - Тим, хто збирається у відпустки та подорожі
18.08.2013 - Внесемо більше фарб у знайомий матеріал
Методологія та практикум
.jpg)
Есть люди с положительным зарядом.
Когда они проходят молча рядом,
невольно улыбаешься в ответ,
как будто-бы от них исходит свет.
Есть люди с отрицательным зарядом.
Когда они проходят молча рядом,
невольно напрягаешься ты вдруг
от взгляда их, от приближения рук
ты чувствуешь свое несовершенство.
Расстаться с ними - сладкое блаженство.
Они,как гололед среди весны...
Но для чего-то ведь они нужны?
А, взагалі, енергію черпаю у природі від спілкування зі стихіями.Вони мене і "чистять" від негативу після "важких" груп і наповнюють силою. А безпосередньо на заняттях використовую принцип айкідо:коли валить негатив, я не чиню опір, а пропускаю його через себе, як чистий провідник, у якому нічого не осідає, приєднуючись, супроводжую далі. Це важко пояснити словами, але,гадаю,ви розумієте про що я, бо і самі, можливо, інтуїтивно, чи свідомо це застосовуєте. На рівні відчуттів присутній стан сили, наповненості і енергія, при такому підході, не втрачається
До всього вище сказаного можу додоти лише одне: Улюблений вислів моєї подруги психотерапевта, яка давала мені зворотній з,язок стосовно моїх хвилювань зприводу "дохлих котиків"(як вона любляче називає ту саму категорію учасників різного роду навчальних, розвивальних,інформаційних і т.д. заходів), у яких ні блиску в очах, ні інтересу до процесу,і,як підказує досвід,відсутність спраги до життя взагалі... так от, вона говорить:"Коня можна привести до водопою, а напитися він може лише сам!" Висновки робіть самі. Мені це допомогло зняти надмірну відповідальність з себе за результат взаємодії тренера і учасників, як наслідок, не переймаюсь,аж надто, коли група не бере те, що я їй пропоную, або бере, та не в повному обсязі. Іншими словами,-до водопою показую дорогу,хто хоче,той іде; можу пивести за руку,показати воду, і,навіть,навчити пити ,але кожен п,є сам стільки, скільки хоче, на скільки здатен, скільки,наразі, може випити.І за це я відповідальність не несу, а отже і не переживаю з цього приводу і не втрачаю власної енергії на хвилювання такого роду.Всьому свій час.Я,навіть, допускаю той факт, що комусь той час може не настати ніколи і конячка здодхне, так і не напившись, хоча мала всі можливості...
Учасники забирають багато енергії, а віддавати їм поки що - нічим. можливо через деякий час. але вже не мені, звичайно. тому я практикую йогу. цей процес нескінченний. я акумулюю - потім віддаю. не займаюсь - віддаю також, але за рахунок власного здоров*я. вихід бачу в психологічному захисті, медитативних техніках. хто порадить і що почитати саме про це?
Я теж спочатку не уявляла, як би я змогла працювати 4-5 днів на тиждень, але з досвідом все приходить, з власним бажанням контролювати свій енергетичний потік, з настроєм на тренінг, і зокрема на тих учасників, які приходять на тренінг. Одного разу я думала: "Ну все, сил не має, майже останній тренінг в місяці, дуже втомилася, як я буду проводити тренінг". Але, ... приїхавши до центру зайнятості, мене привітливо зустріла співробітниця центру, напоїла хербатою :), начастувала печивом та шоколадом :), і все... звідки та енергія з`явилася?! Від гостинності та доброти людей, які мене оточують!
Дуже актуальна стаття, згадується віршик В.Вишневського: "Палач не знает роздыха,
но Боже, черт возьми!
работа - то на воздухе,
работа - то с людьми!"
Дійсно, якщо не дотримуватись певних правил, можна просто себе роздати. не уявляю, чи можна взагалі відпрацьовувати у ролі тренера 5 днів на тиждень. Тобто у цьому плані треба вчитись, вчитись і вчитись.
Оленка,дуже дякую.
Цікавим є спосіб збереження енергії Тетяни Черняк,насправді. Я використовую принцип "здаю себе в оренду" (В.Зеланд). Це так просто і геніально! Цу ніби мій двійник робить все на тренінгу добросовісно,бездоганно. Облишивши почуття,емоції і аж ніяк не задіюючи наше і без того раниме сердечко. Виходиш у хорошому настрої - "я зробила для них все,на що була здатна." Якість тренінгу не страждає,а навпаки. Енергія ж залишається для себе,любимої,і для своїх рідних.
Аллочка, мені сподобався ваш блог! Бажаю на цьому не зупинятися, а писати і писати - у вас це вдало виходить!
Дякую, Алло, за те, що підняли тему збереження енергїї тренера. Довший час я не могла зрозуміти - чому після проведення тренінгу з однією групою у мене з"являються сили, а після роботи в іншій аудиторії - зникають?
Стала шукати інформацію про цей ефект у знаних тренерів. Знайшла у Жанни Завьялової. Вона радить на початку тренінгу робити потужний енергетичний посил в бік учасників. А потім, каже вона, ця енергія повертається назад до тренера, і не просто повертається, а вже примножена у кілька разів.
Я спробувала. Ефект був такий самий, як і раніше. Вочевидь, причина полягала не в способі роботи тренера з аудиторією, а в іншому. Але в чому саме?
Через якийсь час я-таки знайшла те, що шукала. У Радислава Гандапаса. Згідно його теорії, усе населення нашої планети поділяється на "землян" і на "інопланетян" (хто це такі - шукайте у Радислава Гандапаса).
І я стала учасників тренінгів ідентифікувати згідно цієї класифікації. Я зрозуміла - коли на тренінгу "земляни", до них можна застосовувати прийом, запропонований Завьяловою. В такій аудиторії відбувається взамообмін та взаємозбагачення енергією. Коли ж у залі сидять "інопланетяни" - слід висталяти енергетичний та психологічний захист. Інакше - почуватимешся немов вичавлений лимон.
Додати новий коментар